"Володимир Винниченко. "Слово за тобою, Сталiне" (Укр.)" - читать интересную книгу автора

близькостi до нього).
- ...Але мова тут iде не про Йосифа Вiссарiоновича, а про мене, про мою
скромну опiнiю, яка цiкавить "Правду". Отже я повторюю: iдея хороша й може
бути корисною нам, бо може розгорнути нашу мiць на всю плянету.
- А як ви собi уявля║те, Семене Семеновичу, це розгорнення? Яке воно
буде: фiзичне, полiтичне, во║нне?
- Всяке, насамперед, розумi║ться, полiтичне. Пропозицiя вiд нас
колектократi┐ всiм урядам свiту як способу замирення народiв зразу
приверне до нас симпатi┐ всiх трудових мас плянети. Капiталiсти,
розумi║ться, не приймуть ┐┐. Тим краще. Цим вони вдво║, втро║ збiльшать
силу прихильности до нас усiх народiв. Треба признатись, що цiлий ряд
обставин останнiм часом спричинилися до ослаблення цi║┐ прихильности.
Отже, пропозицiя колектократi┐ з нашого боку i вiдмова iмперiялiстiв,
надто американських, зразу пiдняла б нашi полiтичнi фонди. Нашi друзi,
комунiстичнi партi┐ на Заходi, захитанi всякими мерзотниками Тiтами,
набрали б ново┐ сили, компартi┐ скрiзь здобули б бiльшiсть голосiв на
виборах, i вплив Росi┐ на свiтовому форумi набрав би величезного розмiру.
I хто зна: може, ми й без вiйни опанували б усю плянету. Москва стала б
столицею i владаркою свiту без проливу крови, принаймнi росiйсько┐.
Можливо, що в деяких кра┐нах дiйшло б до крови, але тiльки внутрiшньо┐,
барикадно┐ крови. Але тим краще: тим швидше ми могли б узяти тi кра┐ни в
сво┐ руки.
- Вибачте, - знову з поштивою влазливiстю вставив журналiст Зiнчук, - а
як ви ставитеся до того, що разом з постановою Об'║днаних Нацiй про iдею
соцiяльно-економiчно┐ демократi┐ було б поставлено пропозицiю про
полiтичну демократiю?
Строганов здивовано закинув головою назад.
- Будь ласка! У нас ║ найкраща в свiтi полiтична демократiя.
- Так, але iмперiялiсти настоювали б на тому, щоб було прийнято ┐хню
демократiю, i то пiд iнтернацiональним контролем.
- Цього нiколи не буде! - рiшуче й категорично покрутив головою
Строганов.
- Але ж тодi вони не згодяться на колектократiю. Це ж була б найсутнiша
умова прийняття ┐┐ ними. Невиконання цi║┐ умови розiрвало б порозумiння.
- Будь ласка. Нам тiльки цього й треба.
- Значить, розрив? I нiякого миру?
- Не ми виннi. Вiдповiдальнiсть за це перед народами нестимуть
капiталiсти й насамперед американськi. Бо це вони розiрвуть переговори, а
не ми. Ми готовi на все: i на економiчну, i на соцiяльну, i на полiтичну,
i навiть iнтернацiональну демократiю. Будь ласка. I розумi║ться, трудящi в
усьому свiтi стануть на наш бiк i почнуть вимагати заведення
колектократi┐. Капiталiсти не будуть згоджуватись. I таким чином шанси на
революцiю збiльшаться. А на випадок вiйни робiтництво противника, обурене
незгодою капiталiстiв на колектократiю, буде бити ┐х ззаду.
- Значить, на вашу думку, вiйна - неминуча?
- Чи неминуча вiйна, я не скажу так категорично. Але що наша влада на
всьому свiтi ║ неминуча, то за це ║ всi сто вiдсоткiв, коли капiталiзм
одкине колектократiю.
- Але ж Сталiн сказав, що двi системи, капiталiстична й комунiстична,
можуть ужитися разом, що можна встановити рiвновагу сил на землi й жити