"Микола Сиротюк. Забiлiли снiги (Укр.)" - читать интересную книгу автора - Дiдько його зна║. Колись усi називали бурсою, а потiм, зда║ться,
позаторiк, почали - училище. Нащо воно тобi? - Цiкаво. - Запитай спектора. - Хто це? - Отой рудий та кривоногий, що вчора приходив у корпус i лаяв нас за бруд. - А що таке - корпус? - Наше житло так iмену║ться. - А спектор про бурсу й училище зна║? - Мабуть, але не дуже допитуйся, бо може з'┐здити в мармизу. - Б'║? - У нього служба така. Щось не вподоба║ться - i бац, бац. Щоб, значить, не був таким умним i не випинався наперед. Ти, брат, не зна║ш наших порядкiв. Тут допитливих не люблять. Не хочеш щодня ┐сти лупанцi - будь тихiш води i нижче трави. Iнакше не вилазитимеш з карцера. - Карцера? - Така кутузка. - Кутузка? - По-нашому нiби маленька буцегарня чи холодна. Там, окрiм шматка хлiба на день, нiчого не дають. Хай тебе бог боронить попасти туди. - А ти бував там? - Двiчi. - За що? - Не ходив у клас i не мав прилежанiя. Але тепер я не такий капловухий, а не в кутузцi. - Чому не вiдвiду║ш? - А на якого бiса воно менi? Сушити голову всiлякими науками? Паламарем колись i так стану, а про бiльше хай iншi клопочуться. - А як доскочиш паламарства, не ходивши в клас? - Доскочу. Весною мене таки переведуть у третiй клас. - Навiть якщо не буватимеш на уроках? - Еге ж. - А вчитель наставить тобi одиниць. - Хай ставить навiть нулi, а в третьому класi буду. - Хто ж переведе? - Смотритель. - Проти волi вчителя? - Ох i клякса-вакса ти, нiчого не торопа║ш. Учитель для смотрителя - однак що церковний сторож для попа. - А за що ж смотритель переведе? Любинський розреготався. - За що, за що... За барана. - Якого? - Рогатого, з перебитою задньою ногою. Ти справдi якийсь недоколиханий. Слухай же. Позавчора мiй тато привiз смотрителевi живого барана, двi гуски i п'ятиокову сулiю вишнiвки. Нiби гостинець на свят-вечiр. Це тобi ма║ш - раз. А на вербну недiлю, казав, притарабанить ще порося, цiлий козуб крашанок, мiшок вальцового борошна, сло┐к меду. |
|
|