"Микола Сиротюк. Забiлiли снiги (Укр.)" - читать интересную книгу автора

- Заняття ж починаються через тиждень.
- I вiльних мiсць нема.
- Як же це?
- Усi заповненi. Через рiк приводьте. Гада║те, все так легко й дарма
робиться?
- Дарма? Ми до духовного стану належимо, почеснi громадяни. Ледве
тримаю на свiтi п'ятеро дiтей.
- Де чоловiк?
--Помер.
- Ким був?
- Паламарем.
- Паламарем! Ха-ха-ха, - розреготався. - Оце так почесний громадянин,
хай бог простить. Годi балабонити. Iдiть.
Грабовська сперлась на рiжок столу, аби не впасти.
- Де ж правда на свiтi, - почала було, перевiвши дух, але смотритель не
захотiв слухати.
- Геть! - розлютився нарештi. - Усiм треба жити, кожен хоче щось
мати...
Насилу вийшли на подвiр'я. Тут Ксеня Григорiвна не стримала слiз.
- Чого плачете, тiтко? - спитав Грицько.
- Не прийма║.
- Не позолотили йому руку?
- Вiн же не циганка-ворожка.
- А хабарi любить, з мертвого ладен злупити.
- Мiсць нiби нема.
- Так вiн каже всiм, хто приходить з порожнiми руками. Бреше. От же
перед обiдом при┐здив з вашого села Ткаченко, i для його сина мiсце
знайшлося.
- Колупай? - поглянув Павло на матiр.
- Так, так, - потвердив Любинський, - вулично його Колупа║м дражнять.
Два мiшки чогось привiз, такi важеннi, ми вчотирьох ледве заперли до
смотрителя.
- Де ж вiзьму такi мiшки! - зiтхнула мати.
- Поскаржiться владицi.
- Дума║ш, поможе?
- Декому помага║.
- Також за хабар?
- Не знаю. Його наш смотритель слуха║. Спробуйте.
- Як до нього попасти?
- П'ята хата вiд церкви.
У передпоко┐ охтирського преосвященства побачили знайомого - попа
Гервасiя, родом iз Старосiлля. I в пам'ятi Ксенi Григорiвни промайнуло,
наче ввi снi, ┐┐ коротке дiвування.
За нею тодi впадали два парубки - пушкарнянський наймит Арсен та
старосiльський попович Гервасько, вихованець Харкiвсько┐ духовно┐
семiнарi┐. Залицялися, навперейми брали до танцю, стрибали через вогнище в
нiч на Iвана Купайла, пригощали смаженим насiнням, а iнодi й цукерками та
солодкими медяниками, просили на вiнчальний рушник. Вона подала руку
наймитовi, бо мав гарнi брови, був душевний i розумний, а до того ж
найкраще на всю слободу спiвав.