"Микола Сиротюк. Забiлiли снiги (Укр.)" - читать интересную книгу автора

- Ай-яй! Ай-я-ай! - заверещав Матвiй.
Одбiгши на кiлька крокiв, вiн схопив камiнь i жбурнув у Павла. Камiнь,
профурчавши над Павловою головою, гримнувся об раму шкiльного вiкна. З
сухим дзенькотом посипалося скло.
Нагнувся за другим каменем. I тут хтозна-де взявся Кузьма, поитьма
схопив його за руку.
- Ах ти, ледащо! Я тобi дам камiння! Дума║ш, як багацький син, то все
тобi можна? Хто тепер склитиме, га?
Ткаченко крутнувся в'юном i випорснув iз сторожових рук.
Кузьма не доганяв бешкетника.
Пробираючись до класу, Антiн голосно спiвав:

Ой дурний Колупай!
Ти людей не обкрадай!
Бо здеремо з тебе шкiрку,
Одвезем шевцям в Охтирку!

- Де тако┐ навчився? - пiдскочив до нього один з Матвi║вих приятелiв.
- Де? - засмiявся Антiн. - Павло склав.
- Павло?..
- Вiн. Ого! Ми ще й не такi складемо, побачите.
Клас гув, як вулик. Сутичка мiж Ткаченком i Грабовським схвилювала
всiх. Бiдняцькi дiти засуджували дукового сина i спiвчували Павловi.
Колупа║вi друзi принишкли. Сам вiн теж сидiв мовчки, тривожно поглядаючи
на вибиту шибку.
У сiнях сердито бубонiв Кузьма, його бас часто переривав якийсь iнший,
непри║мний голос.
Вiдчинились дверi. У клас спершу просунулася сучкувата палиця, за нею -
тельбухатий живiт, а потiм кошлата, схожа на лев'ячу, голова.
То був новий учитель. Перевалюючись з боку на бiк, вiдсапуючись, як
ковальський мiх, вiн важко опустився на стiлець.
- Га? - втупився каламутними очима у школярiв. - Хто розбив вiкно?
Клас мовчав.
- Признайся сам, бо буде гiрше!
- Я не хотiв, - промимрив Матвiй.
- Сюди! - гримнув учитель.
У його очах блиснули хижi вогники, а вузлувата рука стиснула палицю.
Ткаченко боязко наблизився до столу. Вчитель змiряв його важким
поглядом.
- Чого витрiщив баньки?
Кована палиця ковзнула по долiвцi.
- Хто ти?
- Ткаченко-о.
Вчитель заблимав очима, засовався на стiльцi, наче йому припiкало.
- Як ти сказав?
- Ткаченко...
- Ткаченко?.. А ким тобi доводиться Каленик Акакiйович?
- Тато...
Вчитель мало не пiдстрибнув.
- Чого ж досi мовчав? Ай-яй-яй. - Його очi спробували всмiхнутись. -