"Иван Шаповал. Слiдами запорожцiв (Укр.)" - читать интересную книгу автора

повернувся до козакiв, забрав ┐х з собою, при┐хав з ними до орди та й
вирубав ┐х усiх сонних, а християн понад шiсть тисяч забрав назад.
Християни дуже радiли, що вернулись на свободу, подякували Сiрковi i
попливли Днiпром додому, а Сiрко по┐хав на Сiч з сво┐ми козаками"[8].

Залишивши привiтну хату дiдуся Дивниченка, Дмитро Iванович попрямував
до друго┐ хати, де зустрiв цiлу групу дiдiв. Тут були Трохим Лисий, Федiр
Коваль, Микита Явтушенко, Iван Соломаха. В ┐х товариствi професор просидiв
далеко за пiвнiч. Мова бiльш за все йшла про Сiрка. Дiд Микита Явтушенко
мав добрий голос, спiвав старовиннi пiснi. Вiн виконав одну пiсню про
Сiрка, яку зразу ж записав етнограф до сво║┐ книжечки. Потiм спiвав Дмитро
Сукура.

Та ой, як крикнув же та козак Сiрко,
Та ой, на сво┐х же, гей, козаченькiв:

"Та сiдлайте ж .ви коней, хлопцi-молодцi,

Та збирайтеся до хана в гостi!"
Та туман поле покрива║,
Гей, та Сiрко з Сiчi ви┐жджа║,
Гей, та ми думали, та ми ж думали,
Що то орли та iз Сiчi вилiтали,
Аж то вiйсько та славне Запорозьке

Та на Кримський шлях з Сiчi ви┐жджало.
Та ми ж думали, ой, та ми ж думали,
Та що сизий орел по степу лiта║,
Аж то Сiрко на конику ви┐жджа║.
Гей, ми ж думали, ой, та ми ж думали,
Та що над степом та сонечко ся║,-
Аж то вiйсько та славне Запорозьке
Та на вороних конях у степу виграваэ.
Та ми ж думали, ой, та ми ж думали,
Що то мiсяць в степу, ой, зiходжа║,
Аж то козак Сiрко, та козак же Сiрко
На битому шляху та татар оступае[9].

Так ось де вони, слiди iсторi┐,- в самому народi! Щиро подякував
Яворницький дiдам за розповiдi та за гарнi пiснi i запропонував
органiзувати на могилi Сiрка поминки. Дiди охоче згодилися.

На цiй могилi, в садибi к. Ю. Маза║во┐, стояв пам'ятник. Дмитро
Iванович прочитав на ньому такi слова: "Року божого 1680, мiсяця августа
1-го дня, преставився раб божий Iоанн Сiрко Дмитрович, отаман кошовий
Вiйська Запорозького..."
Поки Дмитро Iванович записував цi слова до сво║┐ книжечки, навколо
могили зiбралися люди. Один з дiдiв, на прiзвище Iван Соломаха, порадив
Яворницькому зайти до Грицька Безштанька, в нього, мовляв, ║ запорозькi
речi.