"Иван Шаповал. Слiдами запорожцiв (Укр.)" - читать интересную книгу автора

цього прислiв'я, вiн, як i всi запорожцi, визнавав над собою владу
росiйського царя ще з часiв Богдана Хмельницького, та за давньою традицi║ю
iнколи входив у зносини з сусiднiми державами й сам вирiшував з ними
питання миру й розмиру.
Легенда переповiда║, що Сiрко перемагав не тiльки людей, а й чортiв. У
творах Яворницького ║, зокрема, такi рядки: "Рiчка Чортомлик, де стояла
Сiч за Сiрка, вiд того й зветься так, що в нiй Сiрко вбив чорта, який
хлюпався у водi: вiн тiльки мликнув вверх ногами, коли Сiрко луснув його з
пiстоля"[12].

Вперше на iсторичну арену Сiрко виступив як вiнницький полковник, а вже
через три роки вiн очолював Запорозьку Сiч. Вiн брав найактивнiшу участь у
визвольнiй вiйнi укра┐нського народу 1648-1654 рокiв проти iноземного
поневолення i за возз'║днання Укра┐ни з Росi║ю, боронив Укра┐ну вiд лихих
на┐зникiв. Сiрко був непримиренний не тiльки до зовнiшнiх ворогiв, але й
до сво┐х зрадникiв гетьманiв, якi виступали за вiдрив Укра┐ни вiд Росi┐. У
1670 роцi Сiрко порвав з ставлеником султансько┐ Туреччини правобережним
гетьманом П. Дорошенком, але боротьби iз завойовниками не припиняв i до
кiнця свого життя виступав за змiцнення братерсько┐ дружби росiйського i
укра┐нського народiв.

За сво║ вiйськове життя Сiрко брав участь у 55 битвах i завжди, за
винятком однi║┐, виходив переможцем.
Тут хотiлося хоч би коротко розповiсти про те, як Сiрко штурмував
Дюнкерк.
Десь опiвночi мiсто розбудила гарматна стрiлянина. По брукiвцi
вузеньких середньовiчних вуличок лунко вицокували кiнськi пiдкови. Помiж
будинками бiгли химернi iноземцi в широких червоних, синiх, зелених
шароварах та жупанах. Розмахуючи кривими шаблюками, вони полонили
iспанських вiйськових, однак цивiльного люду не чiпали. Так у жовтнi 1645
року запорозькi козаки захопили фортецю Дюнкерк.
Справа в тому, що п'ятитисячна iспанська залога Дюнкерка весь час
чинила нечуване свавiлля на сушi й на морi. Вiйськовi кораблi iспанцiв
нападали на французькi й голландськi торговельнi судна. Нiдерланди, стаючи
могутньою морською державою, боролися за свою незалежнiсть. Та навiть
об'║днавши сили з Англi║ю i Францi║ю, не зразу спромоглися вигнати
колонiзаторiв. Тодi Францiя запросила на пiдмогу запорозьких козакiв на
чолi з Сiрком.
Дослiдники[13] зазначали, що у березнi 1645 року Хмельницький, Сiрко i
Солтенко через порт Гданська морем вiдпливли до Францi┐, де й пiдписали
угоду. Французьке командування взяло 1800 пiших козакiв i 800 кiнних,
зобов'язавшись платити по 12 талерiв на озбро║ного козака та по 120
талерiв полковникам i сотникам. Запорожцi дiстали право виступити сво┐ми
окремими з'║днаннями. До ┐хньо┐ стратегi┐ й тактики французи погодилися не
втручатися. Важливим об'║ктом штурму було визначено фортецю Дюнкерк.
Система оборонних споруд Дюнкерка робила його на той час неприступним з
суходолу. Ось чому Сiрко вдався до хитрощiв. За його наказом, козаки
рушили в обхiд фортецi. Невдовзi за мiстом запалали вiтряки, освiтлюючи
театр во║нних дiй. Захопивши судна нiчного патруля, Сiрко з сво┐ми
козаками проплив у мiсто повз буй з лiхтарем, мол i грiзну лоцманську