"Улас Самчук. Mapiя (Укр.)" - читать интересную книгу автора

ма-ма.
- Агi, агi! Ма...
- Ну, ну! Сце, сце. Ну. Ма-ма.
Але скiльки не вмовля║ Марiя, Романьо далi не подужа║ тако┐ мудростi.
Зате вiн вже сидить, спритно i завзято рачку║ i, чим тiльки може,
квапиться якнай- краще обмурзатися. Кожний день приносить Марi┐ новi
несподiванки. То Романьо новий згук видумав, то зiп'явся на розкаракуватi
нiжки i протримався так пару хвилин. Марiя трима║ за рученята i вчить його
ступати.
Скiльки втiхи, коли вiн ненароком зробить один ступ уперед. А одного
чудесного незабутнього дня Романьо настiльки розхоробрився, що зовсiм
виразно замамав:
- Ма-ма-ма!..
Марiя почула, заллялася i захлинулася втiхою, кинулася до свого
мудрагеля i так цiлувала, що вiн ледь видержав, щоб не розкричатись.
- О мо║ ти, мо║!.. О ти мо║ миле, мо║ золоте!.. Де ж наш батько? Де той
батько завсiди пропада║?
Батько не дома. Батько по┐хав до млина. Чекала не дочекалася, поки
вернеться, а тiльки в'┐хав вечором на подвiр'я, миттю вибiгла до нього i:
- Ах,_ коли б ти тiльки чув, що наш Романьо сьогоднi сказав. Коли б ти
чув!.. Зовсiм добре вимовив "мама".
- _Хм,смi║ться Гнат, лиша║ в запряжi конi i швидко шкутильга║ з Марi║ю
поглянути на свого мудрого сина, який нарештi втяв таку нечувану штуку.
Михайло побачив запряженi конi без погонича i наробив крику.
- То, рiзал ма, поставить в запряжi i пiде. Коли б яка нечиста сила
наполохала, i тодi лови вiтра в полi. Хоче, щоб воза рознесли. Як дитина!
Михайло випряга║ конi та вiдчеплю║ посторонки. З хати бiжить веселий
Гнат.
- Ну, ну... Не сварися. Забiг на хвилинку, ┐хав i так, зна║ш, захотiв
пити, мало не вмер. З'┐в солоного оселедця.
- А коли б збурилися конi та розтаскали воза, про це ти не дума║ш?
Зна║ш же ┐х. Не первина!..



XI

Золота пахуча осiнь. Сади обтяженi яблуками i сливами. Синi такi, повнi
i соковитi... По городах ламають кукурудзу, копають бараболi, рубають
капусту. Над яром висить дим i чути згари бараболиння. По лiшниках блука║
без пастухiв худоба, шелестить листом i вибира║ кращу поживу. Пастушки
бiжать до школи, а вернувшись пополуднi, кладуть по лiшниках огонь, печуть
у приску бараболi, яблука, варять сливове вариво. При тому наломлюють
оберемки лiскових дубцiв, розпарюють ┐х у приску i згучно хльоскають об
гладеньке дерево чи пеньок.
У Кухарчукiв великий смуток. Пiвторарiчний Ро- маньо тяжко захворiв. Не
┐сть, сильна гарячка, кинувся висип, усточка затиснутi, спраглi. Марiя
сидить над ним невiдступне. Гнат по┐хав до мiста по лiкаря.
Недавно снився Марi┐ дивний сон. Встала i оповiдала всiм.
- Снилося, що ми з Гнатом вийшли на Проводи на могилки. Весна, цвiтуть