"Iван Нечуй-Левицький. Афонський пройдисвiт (Укр.)" - читать интересную книгу автора

рум'янами та замiтать тротуари шовковими хвостами од спiдниць. А вже тi
вихання головою та станом... - почав отець Тарасiй.
- Та моргання бровами, та покивання вiями й очима навiть у церквi, -
сказав отець Палладiй.
- Спокуса тiльки од нечистого чорноризцям, - обiзвався отець Iсакiй.

- Нашi купцi не такi. Ми ще не впали в грiховну су║ту, - обiзвався
Копронiдос. - Треба менi, отче Палладiю, зняти мiрку з анало┐в. А потiм
пiду в магазин i виберу покрiвцi.
- Зайдiть на вечерню. А пiсля вечернi й мiрку вiзьмете, - сказав отець
Палладiй.

- Добре! А завтра прошу вас, чеснi отцi, до себе на вечiрнiй чай та на
трапезу. Я люблю духовний чин, а найпаче чорноризцiв. Моя квартира проти
само┐ монастирсько┐ брами, - сказав Копронiдос i встав, щоб попрощатись з
ченцями.

- Прошу вас усiх... Моя супружниця богобояща. Вона зросла недалечке од
свято┐ Афонсько┐ гори й буде рада привiтати вас у сво┐й господi, - додав
Копронiдос, цiлуючи в руки ченцiв.
Вiн поклонився низенько аж у пояс ченцям, вийшов якось по-котячому,
тихо, навшпиньки й тихесенько причинив за собою дверi.
- Бог посила║ нам жертвователя, - сказав отець Iсакiй.
- Бог посила║ нам дурня, та, зда║ться, ще й грошовитого, багатенького,
- додав отець Тарасiй i зареготався на всю келiю. - Ходiм лиш до його,
панотцi! Хоч по добрiй красовулi смикнемо. Греки знають смак у винi. Та й
м'ясця печеного попо┐мо, бо вже тi холоднi шинки та ковбаси чомусь в
пельку не лiзуть. Пастерначе! Нагодую-таки я вас м'ясцем! Еге, так?
- О, борони й заступи мене, мати божа! - обiзвався отець Iсакiй. - У
вас усе жарти. Не подоба║ чорноризцевi так жартувати. Ви все гнiвите бога
та сатану звеселя║те, а вiн, мабуть, од радощiв аж танцю║.
Пiсля вечернi Копронiдос зостався в церквi й ждав отця Палладiя. Вийшов
з олтаря отець Палладiй, зняв мiрку з попокpiвцiв i оддав ┐┐
Копронiдосовi.

- Заходьте ж до мене завтра пiсля вечернi на вечiрню трапезу! - знов
просив Копронiдос отця Палладiя. - Та попросiть од мене ║ромонахiв, що я
бачив у вас в келi┐.

III _
Другого дня пiсля вечернi отець Палладiй з отцями Iсакi║м, кремi║ю та
Tapaci║м прямували до брами по гycтiй але┐ монастиря. Тiльки що вони
вийшли по сходах в дзвiницю, через котру був головний вихiд з монастиря,
назустрiч ┐м iшов Копронiдос.

- Зустрiчаю вас, чеснi отцi, як колись у давню давнину Авраам стрiчав
трьох странникiв, - сказав Копронiдос, знявши бриля й низенько кланяючись.

Копронiдос пiшов поруч з ченцями й привiв ┐x до свого житла. Ченцi
увiйшли в кiмнату Копронiдоса, перехрестились по тричi до образiв, а потiм