"Марина Медникова "Ой!" (киносценарий, укр.)" - читать интересную книгу автора

"зачинено". Дуже точно. Ви, скажiмо, зрадiли б, оприлюднивши себе в позi
квочки на яйцях? Отож то й бо. Давайте делiкатно одвернемося i поки дамо
невелику, але суттєву iсторичну довiдку.
.' т-

Марина МЕДНИКОВА. ОЙ!

55

У Тихих Водах рокiв зо три тому з'явився зайда на прiзвисько Душман, Вiн,
поза сумнiвом, мав людське iм'я, та воно забулося за невживанiстю. Душман
i Душман. Вигляд мав нетутешнiй. Смаглявий, чорнявий, вусатий, нахабний,
крутий, як поросячий хвiст. Викапаний Леонсiо з "Рабинi Iзаури", тiльки
вбраний у старий армiйський камуфляж, без перснiв i бантiв. Душман жив, де
прийдеться, а "маздою" йому слугували свої двi у стоптаних солдатських
черевиках. Похмурий i дивний був цей хлопець-дядько. Пияк, усе через рурку
витiкає - поставили було дiагноз баби, та помилилися. Всi свiдчили, що
навiть вiд запаху пива пересмикувало Душмана, з душi йому вернуло. Не
кажучи вже про делiкатесний "Тройной", що користувався заслуженим
авторитетом у певних вузьких колах гуртожитку для шабашникiв. Подейкували
поза очi про якийсь "наркомат", але вголос не казали, бо на чорному
Душма-новому обличчi було ясно написано: "Смотрi, казьол, добазарiшся".
Аква вiту визнавав лише як гонорар за роботу, бо стабiльнiшої валюти в
селi немає. Щоправда, останнiм часом спостерiгається тенденцiя зниження i
її курсу: за однакову роботу - вiд пляшки за совiтiв до трилiтрового
бутля, чи ящика казьонки - за перебудови i свободи.
Втiм, може, це апетити зросли. У нас у Тихих Водах, наприклад, високу моду
в цьому питаннi диктував уже згадуваний гуртожиток для шабашникiв.
Спецiалiсти-наркологи просто не знають, куди приїхати, аби за мiсяць
набрати матерiалу на кiлька дисертацiй. Усi види, пiдвиди, рiзновиди
алкогольної залежностi людського органiзму тут представленi широко, щедро,
виразно. Найбiльший вiдсоток - тихi системники, лагiднi, боязкi, тремтячi,
непевнi, беззубi. Рай для них вимальовується в образi велетенської, з
цистерну, скаженої корiвки, на дiйках якої вони висять смердючими гронами,
радiючи з того, що шиз косить ряди колег, i час вiд часу хтось
одцмокується i опадає червивою сливою в гнiй. "Позно, Вася, пiть боржомi,
почка отвалiлась". За найбру-днiшу, найважчу, найпринизливiшу роботу
береться цей контингент, бо грошикiв катма, голiвонька бобо, а в ротi кака.
Даруйте, чительнику, що вдаємося до ненаукової лексики. Ми хотiли лише
сказати, що системнi алкашi не мають виразного перiоду абстиненцiї. Перiод
абстиненцiї мають запiйники. О, запiйники - це аристократи, голуба кров,
майстри, народнi артисти, художники свого дiла. I трибуни. Нiчиї, навiть
всесвiтньо визнанi мiзки, хай i заспиртованi в рiзних наукових банках, аби
ними пишатися перед нащадками, не спроможнi так напружено i результативно
працювати на обслуговування однiєї, але палкої пристрастi, як їхнi.
Вiртуоза Тихих Вод, наприклад, нiхто на запої не спiймає, вiн стане
пiдпiльником, заляже на дно i навiть застуканий зненацька профспiлковими
катами з метою складання акту скаже розпухлим чорним язиком, що в нього
ангiна i температура сорок два градуси. Коли вiн п'є, то не їсть, а як вже
починає їсти, то не п'є. I не п'є так, що ганьбить i зневажає вчорашнiх