"Джеймс Крюс. Флорентiна (укр.)" - читать интересную книгу автора

ПIСНЯ ПРО БАБУНЮ ТА ЇЇ ДIМ

Тут ходором стiни,
тут я головна.
Тут є Ернестiна -
бабуня чудна.
По сходах вузеньких
до льоху летить
так само скоренько
мов я або ти.
Хто має чудову бабуню здавен,
то що йому непогiдь зла?
Та тiльки край мiста бабуня живе,
це вiдстань таки немала.
Бабуня у спину,
як той Пiдганяй:
- Гайда, Флорентiно,
у ванну пiрнай!
А хвилi - мов гори!
Матроси - егей!
Зникає у морi
нам острiв з очей.
Хто має чарiвну бабуню здавен,
то що йому мило в очах?
Та тiльки край мiста бабуня живе.
А це таки сумно, аж страх!
Бабунин котисько -
пан Няв-Костянтин -
очицями блиска,
ну й хитрий же вiн!
Пiдкрався до столу,
обходить кружка
та й тягне додолу
ляща чи линка.
Хто має кота i бабуню здавен,
смiється, як навiть болить.
Та тiльки край мiста бабуня живе, -
то як менi це пережить?

Хоча Флорентiна скаржиться у вiршi на довгу дорогу до бабунi, та як
тiльки до неї навiдається, то до десятої вечора й не думає спати, а розiгрує
у ваннi морську подорож або роздивляється "Iлюстрований пташиний календар за
1897 рiк". А наступного ранку їй знов доводиться прощатися з бабунею i йти
до школи.
Пiсля школи вона вистрибом добирається додому, перед дверима довго
шукає ключа, аж поки нарештi знаходить, тодi вiдмикає дверi, в кухнi об щось
спотикається й очима натрапляє на цидулку, де написано:
"Пiдсмаж собi троє яєчок, пiдiгрiй брюссельську капусту й картоплю, а
тодi берися за уроки! Повернусь додому о сьомiй. Цiлую. Мама".