"Джеймс Крюс. Флорентiна (укр.)" - читать интересную книгу автора

цiкавiше було спостерiгати, як Шульце-Нойберги шукають великоднi гостинцi.
Першою щось знайшла Флорентiнина товаришка Боббi. Вона знала Флорентiну
й знала, що та могла скористатися найдивовижнiшими сховками. Тому вона
вилiзла на драбину, яка була прихилена до ринви пральнi.
I справдi, вгорi у ринвi щось сяяло на сонцi - синьо, червоно й жовто.
То було гнiздечко з нуговими писанками, загорненими у фольговий папiр.
Iншi сховки були не набагато простiшi. Пан Шульце-Нойберг, похитуючи
головою, признався, що в його життi це таки найважчi великоднi пошуки.
Шоколадний заєць, обгорнений цупким папером, був запханий у кротячу
нору, з якої виглядав тiльки край його лiвого вуха; одна лiлова писанка була
так спритно захована серед грядочки лiлового шафрану, що треба було дуже
пильно придивлятися, щоб її знайти; а писанка з начинкою, перев'язана
стрiчкою, спокiйнiсiнько лежала собi у поштовiй скриньцi, яка висiла на
воротях саду.
Та нарештi з делiкатною допомогою Флорентiни були виявленi геть усi
сховки, i Шульце-Нойберги, навантаженi ласощами, подалися до своєї дачi.
А Флорентiна була така схвильована того дня, що склала кумедну абетку,
до якої на пакувальному паперi додала примiтку: "Написано великодньої недiлi
на кухнi Рози Райбiсль".
Щоб показати, в якому грайливому настрої перебувала Флорентiна,
наводимо оцей вiрш:

МОЯ АБЕТКА

Агрус - ягода смачна,
якщо є в саду вона.
Бабця бiгає у льох.
Що, як бiгати удвох?
Вiл такий, як всi воли,
а осел - як всi осли.
Голуб має власний дiм,
та сидить не часто в нiм.
Дощ надовго задощив,
є дощити йому чим.
Егегекало летить.
"Еге-ге!" -усiм кричить.
Єгер ходить по гриби,
як немає що робить.
Журавель - як пастушок,
вигнав жабку на лужок.
Зошит в школу не попав,
бо пролежав i проспав.
"Й" пишу у словi "кит",
"I" пишу у словi "кiт".
Iнге Зандерс молодець, -
чимчикує навпростець.
їжу носять їжачки,
бо на те в них голочки.
Йорж у гостi б завiтав,
коли б сам дорогу знав.