"Джеймс Крюс. Флорентiна (укр.)" - читать интересную книгу автора

ПIСНЯ ПРО МОЮ КИЦЮ

Голубiв люблю я змалку,
i котiв я теж люблю.
Як пташок годую зранку,
то свою кицюню Нявку
навкруг шиї почеплю.
Добре їй тримаю лапи,
щоб не вирвалась нiяк.
Бо я знаю, що котяка,
як дай волю, то подряпа
всяку пташку тiльки так!
Цi коти ще й хапуняки.
Я своїй скажу: - Не смiй! -
I моя кицюня Нявка
вже на голубiв не нявка -
нi до чого птахи їй.

Оце й годi про любов Флорентiни до котiв. Повернiмося знов до тiтоньки
Рози Райбiсль.
Пiсля того, як Флорентiна перебралася до неї, меблi в її помешканнi
були переставленi ще раз, уже втретє. Тiтонька Роза допомагала Флорентiнi з
невичерпним, радiсним терпiнням. Великодньої недiлi її домiвка була
опоряджена так мило й затишно, як нiколи досi.
Цього ранку сонце всiм зичило добра. Воно розсiяло по небу трiшечки
хмарок, начебто хто накидав дрiбних жмутикiв вати, й обливало теплим золотим
уранiшнiм свiтлом село й пагорок.
Коли тафернвiзiвцi поверталися вiд утренi, з сусiднього села й
простували через пагорок, то побачили своє село внизу перед собою у нових,
свiжих барвах. Сонце й лагiдний весняний вiтер позлизували останнi снiговi
латочки.
У садку крамарки помiж кущами форсицiї в мiдяно-жовтому цвiту миготiло
щось кольору марципана. Це була Флорентiна у своїй рожевiй святковiй сукенцi
з пишними шлярками. Вона ховала великоднi писанки, великоднi гнiздечка i
великоднiх зайцiв iз шоколаду.
Час од часу вона гукала:
- Тiтонько, менi треба ще три писанки iз нуги!*
[* Н у г а - ласощi з солодких горiхiв.]
Або:
- Тiтонько, вiдiрвалося лiве вухо. Менi треба нового зайця!
I щоразу Роза Райбiсль несла в садок тi ласощi, що їх вимагала
Флорентiна, несла терпеливо й усмiхалась.
Коли Щульце-Нойберги показались на сiльськiй вулицi, Флорентiна вже все
ретельно позаховувала. Залишилось тiльки одне - пов'язати кицi Олiвiї
небесно-голубу стрiчку.
Це легко казати, та не легко зробити. Бо саме цього дня кицька дуже
побоювалася Флорентiни. Все ж дiвчинцi пощастило прибрати Олiвiю
по-великодньому. На жаль, не обiйшлося без подряпин. На лiвiй руцi був добре
помiтний довгий червоний рубчик. Та це дiвчинку не турбувало. Набагато