"Иван Котляревский. Енеда (Укр.)" - читать интересную книгу автора

13 Поклали шальовки сосновi,
Кругом наставили мисок;
I страву всякую, без мови,
В голодний пхали все куток.
Тут з салом галушки лигали,
Лемiшку i кулiш глитали
I брагу кухликом тягли;
Та i горiлочку хлистали, -
Насилу iз-за столу встали
I спати послi всi лягли.

14 Венера, не послiдня шльоха,
Проворна, враг ┐┐ не взяв,
Побачила, що так полоха
Еол синка, що аж захляв;
Умилася, причепурилась
I, як в недiлю, нарядилась,
Хоть би до дудки на танець!
Взяла очiпок грезетовий
I кунтуш з усами люстровий,
Пiшла к Зевесу на ралець.

15Зевес тогдi кружав сивуху
I оселедцем за┐дав;
Вiн, сьому випивши восьмуху,
Послiдки з кварти виливав.
Прийшла Венера, iскривившись,
Заплакавши i завiскрившись,
I стала хлипать перед ним:
"Чим пред тобою, милий тату,
Син заслужив таку мiй плату?
Iйон, мов в свинки, грають ┐м.

16 Куди йому уже до Риму?
Хiба як здохне чорт в ровi!
Як вернеться пан хан до Криму,
Як жениться сич на совi.
Хiба б уже та не Юнона,
Щоб не вказала макогона,
Що й досi слуха║ чмелiв!
Коли б вона та не бiсилась,
Замовкла i не камезилась,
Щоб ти се сам ┐й iзвелiв".

17 Юпитер, все допивши з кубка,
Погладив свiй рукою чуб:
"Ох, доцю, ти моя голубка!
Я в правдi твердий так, як дуб.
Еней збуду║ сильне царство
I заведе сво║ там панство;