"Михайло Коцюбинський. Фата моргана (Укр.)" - читать интересную книгу автора

старi, нехай голота у палки вб'║ться, покуша║ папки.
- Атож! Що громадi, те й бабi,посмiхався криво Гаврило.Ше доведеться на
старiсть за снiп заробляти.
- Ой-ой! Ще й як! Хiба забули вже жати?
Пiдпара сердивсь.
Чорта лисого вiзьмуть. Вiн i упруга не дасть. Що дiди та батьки кров'ю
здобули, те нерушиме. А що надбав, то його праця, i всяким неробам зась.
- Поклав би на мiсцi, як пса, нехай би зваживсь котрий, не побоявся б
грiха!
Пiдпариха загорталась в кожух i стогнала.
- Ти хоч би кращу рушницю купив... Ох, ох, боже мiй милий!.. Твоя
негодяща, мотузком зв'язу║ш...
- Буде й така... нащо грошi втрачати...
"Ну, цей i клаптя не випустить з рук, поки живий", - хитала головою
Гафiйка.
По тих розмовах Пiдпара ставав ще похмурнiшим. Облягаючись на нiч, вiн
поправляв на стiнцi рушницю i клав бiля себе сокиру.
Гафiйцi робилось страшно.

* * *

Небо сi║ дрiбненький дощик на густе сито, а Мажуга накрив плечi мiшком
i ходить селом. Згина║ться i розгина║ться, як складаний ножик.
- Чули, пан не хоче набавить цiну...
- Звiдки ти зна║ш?
- Тiльки що Прокiп з людьми був в пана.
- Що ж пан?
- Як було досi, так, каже, буде й надалi. Дорожче не дасть.
- Так. Що ж нам тепер?
Мажуга пiдiйма║ руку, наче голоблю, стиска║ кулак i викида║ з запалих
грудей, наче з безоднi:
- Бастувать будем.
- Не схочемо ми, наймуть ямищан.
- Ямищани не пiдуть. Вони теж пiдняли цiну.
Олекса Безик виходить з свого подвiр'я, за ним по болотi скаче дiтвора,
як циганчата.
Вiн на все згоден. Як забастовка, то забастовка. Гiрше не буде.
Мажуга йде далi. Його постать у сiтцi дощу то ста║ довша, то знов
коротша, наче риба в неводi б'║ться.
Маланка сховала руки пiд хвартухом i злiсно блиска очима.
- Так, людоньки, так. Лiзьте в ярмо, жнiть за тринадцятий снiп.
Послужiть пановi.
I затиснула сухi, зiв'ялi губи.
- Не дiжде. Хай сам собi жне.
- Коли ж стерня коле...
Олександр Дейнека погано ла║. Важкi лайки гупають скрiзь, як цiп на
току.
Вiн мокне, а в хату не йде. В гуртi йому легше.
- Затявся пан, держiмось i ми.
- Проти громади нiчого не зробить.