"Iван Кочерга. Свiччине весiлля (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Що нам купець вiрменський обiцяв.

Козелiус вiдчиня║ дверi - вартовi вводять Свiчку. Хвилина мовчання.
В о ║ в о д а
Ну що, гаряча Свiчко, ще тебе
Сьогоднiшняя буря не задула?
С в i ч к а
Нема║ в свiтi бурi, щоб огонь
Могла задути вiчний та правдивий.
Задути можна свiчку, загасить
Пожежу навiть можна, навiть всi
Жаринки найдрiбнiшi затоптать,
Але живий огонь i в кремiнцi
Чека║ лиш, щоб ми його збудили.
В о ║ в о д а
(здивований).
Ти добре кажеш. Свiчко, тiльки ти
Забув одне - не вiльно людям всiм
Святий огонь даремно викликать.
I проклят, хто, як ти, блюзнiрську руку
На заказний той кремiнь пiднесе.
(Пiдводиться).
Тут я один i князь i во║вода.
Я охоронець мирного вогню.
А ти хотiв роздуть його в пожежу
I мiсто все повстанням сколотить.
С в i ч к а
Не я почав. Чи не тво┐ ж кати
Без сорому на мирне вдерлись свято -
Не кулаком, а правдою хотiв
Я перше наше право довести.
В о ║ в о д а
Не правдою почав ти, а злодiйством,
Не смi║ш ти про правду тут казать.
Пан писарю, яка належить кара
Свавiльниковi й татю за крадiж?
К о з е л i у с
(перегорта║ папери).
кдина кара "хоч i вперше вкрав,

Але понад полтину - то повiсить".
Судебник Казимира короля,
Артикул чотирнадцятий i далi...
(Горта║ далi).
А Саксон 1 каже: "Хто свавiльну руку
На владу предержащу пiднесе
I заколот учинить, то злочинця
Четвертувать ".

1 Саксон (саксонське зерцало) - збiрник феодаль- ного нiмецького права,