"Iван Кочерга. Свiччине весiлля (Укр.)" - читать интересную книгу автора Що нам купець вiрменський обiцяв.
Козелiус вiдчиня║ дверi - вартовi вводять Свiчку. Хвилина мовчання. В о ║ в о д а Ну що, гаряча Свiчко, ще тебе Сьогоднiшняя буря не задула? С в i ч к а Нема║ в свiтi бурi, щоб огонь Могла задути вiчний та правдивий. Задути можна свiчку, загасить Пожежу навiть можна, навiть всi Жаринки найдрiбнiшi затоптать, Але живий огонь i в кремiнцi Чека║ лиш, щоб ми його збудили. В о ║ в о д а (здивований). Ти добре кажеш. Свiчко, тiльки ти Забув одне - не вiльно людям всiм Святий огонь даремно викликать. I проклят, хто, як ти, блюзнiрську руку На заказний той кремiнь пiднесе. (Пiдводиться). Тут я один i князь i во║вода. Я охоронець мирного вогню. А ти хотiв роздуть його в пожежу С в i ч к а Не я почав. Чи не тво┐ ж кати Без сорому на мирне вдерлись свято - Не кулаком, а правдою хотiв Я перше наше право довести. В о ║ в о д а Не правдою почав ти, а злодiйством, Не смi║ш ти про правду тут казать. Пан писарю, яка належить кара Свавiльниковi й татю за крадiж? К о з е л i у с (перегорта║ папери). кдина кара "хоч i вперше вкрав, Але понад полтину - то повiсить". Судебник Казимира короля, Артикул чотирнадцятий i далi... (Горта║ далi). А Саксон 1 каже: "Хто свавiльну руку На владу предержащу пiднесе I заколот учинить, то злочинця Четвертувать ". 1 Саксон (саксонське зерцало) - збiрник феодаль- ного нiмецького права, |
|
|