"Iван Кочерга. Свiччине весiлля (Укр.)" - читать интересную книгу автора

(Чха║, накочу║ться на купця).
Та як ти смiв... апчхи! Та як ти смiв!
К у п е ц ь
Та це ж iндiйський перець, що його
I королi не всi ще куштували!
К е з г а й л о
Та я тебе!
К у п е ц ь
Панове!
В о ║ в о д а
Зараз геть!
К у п е ц ь
Панове! Рицарi! Вельможнi кавалери!
Я маю дар! Я маю викуп! Ва!
Я зараз приведу вам трьох невiльниць,
Красунь розкiшних. Чарiвних дiвчат,
Яких нема║ навiть у султана.
А як танцюють. А якi цнотливi.
Як цукор! Як алмаз! Як абрикос!
Як мiсяць на чотирнадцятий день!
В о ║ в о д а
Гаразд! Веди. Побачим, що за мед.
Р и ц а р i
Це iнша рiч.
В о ║ в о д а
Та тiльки стережись

Яких мармиз пекельних привести.
К у п е ц ь
Як золото! Рахат-лукум! Халва!
Я за хвилину приведу ┐х. Ва!
Виходить.

В о ║ в о д а
То вип'║мо, панове, за красунь,
Що нам щаслива доля посила║,
Якби ще баб нам здихатись сво┐х -
Утнули би рицарську ми розвагу.

III

Увiходить Козелiус.
В о ║ в о д а
А, писарю! Ну що - яка погода?
К о з е л i у с
Злочинець тут, вельможний во║водо,
Його хотiв ти з князем допитать.
В о ║ в о д а
Гаразд - веди. У нас якраз ║ час
Мiж кубками - до то┐ насолоди,