"Iван Кочерга. Свiччине весiлля (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Iван Кочерга.

Свiччине весiлля


------------------------------------------------------------------------
Оригинал этого текста расположен в "Сетевой библиотеке украинской литературы"
OCR: Евгений Васильев
Для украинских литер использованы обозначения:
к, ║ - "э оборотное" большое и маленькое (коды AAh,BAh)
п, ┐ - "i с двумя точками" большое и маленькое (коды AFh,BFh)
I,i (укр) = I,i (лат)
------------------------------------------------------------------------



ПЕРЕДМОВА

Коли я випадково натрапив на мотив "заборони свiтла", мотив, що й
послужив темою для цi║┐ драми, мене захопила в ньому можливiсть змалювати
барвисту картину суто мiського життя i соцiально┐ боротьби в стародавньому
мiстi, а на цьому мальовничому тлi створити узагальнений образ боротьби
Укра┐ни за свою волю i самобутню культуру.
У двох грамотах литовських князiв (1494 i 1506 рр.), що володiли тодi
Ки║вом, е коротенька звiстка про те, як ки┐вськi во║води заборонили,
немовби з протипожежних мiркувань, засвiчувати свiтло "в дом║х" ки┐вських
городян i ремiсникiв, стягаючи в разi непослуху чималi для того часу
штрафи. Тяжка ця заборона тривала, очевидно, не менш як 15 рокiв, бо в
грамотi 1494 р. вона згаду║ться як факт, що вже iснував, i минуло ще 12
рокiв, як нарештi 1506 р. цю заборону остаточно скасував уже новий король
Сiгiзмунд. Iнших вiдомостей про iсторiю "заказаного свiтла" я не знайшов.
Грамота 1506 р., що "отложила" заборону свiтла, посила║ться на скаргу в
цiй справi киян. Проте i попередня грамота 1494 року каже про такi самi
скарги, що не заважало во║водам ще 12 рокiв тримати в темрявi ремiсничi
"кiнцi" великого мiста. Отже, не буде великим порушенням художньо┐ правди,
коли припустити, що, не бачачи пуття в дванадцятирiчних скаргах великим
князям, ки┐вськi ремiсники i городяни не витримали й активно
запротестували проти знущання.
Хоч як там було в дiйсностi, але такий поетичний мотив, як заборона
свiтла в цiлому мiстi, да║ дорогоцiнну змогу змалювати стародавн║ цехове
ремiсниче життя, показати це життя не статично, а в процесi боротьби з
феодалами за мiськi привiле┐ i права.
Пiсля запровадження в Ки║вi Магдебурзького права цехове життя на
початку XVI столiття було в повному розквiтi. Всi отi кравцi, шевцi,
рибалки, теслярi, золотарi, бондарi, кушнiри, ковалi, стрiльцi й багато
iнших, про життя яких у Ки║вi згадують тогочаснi джерела - звiсно, не
могли залишатись байдужими глядачами насильства феодального панства з
заказаним свiтлом, що вiд його заборони терпiли насамперед саме "нижчi",
трудовi верстви тодiшнього суспiльства.
З мотивом заборони свiтла, що його да║ згаданий iсторичний епiзод, я