"Iван Кочерга. Алмазне жорно (Укр.)" - читать интересную книгу авторатакож i конфiскованi речi. На кону тiльки корчмар, обидва пани i слiпа
дiвчина. К о р ч м а р (здiйма║ догори руки). Ну й день сьогоднi! Хороша торгiвля, щоб я так жив! По всiй корчмi слiди бiйки, перекинутi лавки, поваленi столи тощо. Слiпа дiвчина сидить у сво║му кутку, притуливши руки до вискiв. VII Л i я. Боже мiй... Як страшно i шумно на цiм свiтi... Чого вони всi так кричали?.. I яка страшна ┐хня музика... Пани Лозка i Прозка, переморгнувшись мiж собою, зараз же рiшуче пiдступають до корчмаря. П р о з к а (виймаючи пiстоль). Ну, пане Янкелю, давай мерщiй алмаз. Живо. К о р ч м а р (зляканий). Який алмаз? (Зухвало). Та що це за жарти! Забирайтесь геть! Л о з к а (теж виймаючи пiстоль). Що таке? Що тобi - життя набридло? Зараз же давай алмаз! П р о з к а (шипить од злостi). Мерщiй, пся крев, нам нема часу. К о р ч м а р. Пробi... Кала... П р о з к а. Писни тiльки, пся крев... Зараз же давай алмаз. Ах ти, собако! Ми за цим алмазом два тижнi полю║мо. Ну! К о р ч м а р (вийма║ камiнь й одда║ шляхтичам). Ой, вей iз мiр! Гвалтiвники! Гайдамаки! Лотри! Л о з к а. Що таке? (Загрожу║ йому пiстолем). К о р ч м а р. Пробi! (Вибiга║ геть iз репетом). Л о з к а (вихопивши камiнь у Прозки). О... Яка ж розкiш! Ха-ха-ха. Нарештi - таки вiн мiй. Ну, й дурнi ж цi гайдамаки! Ха-ха-ха. Сказано, хлопи. Свинi, пся крев. П р о з к а (в свою чергу вихоплю║ камiнь у Лоз-ки). Але не так швидко, мiй пане! Зда║ться, i я тут не зайвий. Л о з к а (розлючений). Прошу не хапати з рук, мiй пане! (Знов вихоплю║ камiнь, вiн пада║ i кудись котиться). А, до ста дяблiв, - покотився. (Нагинаються обидва i починають шукати по всiй пiдлозi камiнь). Ще, не дай бог, куди закотився. А все ти, пся крев. Лазять, шукаючи та лаючись, по хатi. Нарештi обидва пiдводяться i неймовiрно дивляться один на одного. П р о з к а. Що за чортовиння! То де ж вiн? Л о з к а. Еге, голубчику, ти, мабуть, знайшов, та дума║ш, що так i буде. (Хапа║ його за комiр, почина║ться бiйка). Ах ти, котолупе поганий! П р о з к а (вихоплю║ шаблю). Калавур! Пробi! |
|
|