"Iван Кочерга. Алмазне жорно (Укр.)" - читать интересную книгу авторабачу, що справдi музики. Ану, утнiть яко┐-небудь польсько┐. (Спiва║).
Iде вода через дуби, гречна панна, дай мi губи, Я би губ не жалувала, якби мати не видала. Або "Бернадина"... "Прилучилася новина, з'┐ли вовки Бернадина", або нi. Краще "Мазура". Ш е н ч и к. Слуха║мо, ясновельможний пане. Грають "Мазура". Пан Пшепюрковський спiва║, iншi пiдспiвують. П ш е п ю р к о в с ь к и й. Гей, мазуре, бий нiжками, Дiстань вогню пiдкiвками, А ти, Казю, скачи живо, Аби не ходила криво. Панно Зосю, не барися, Веселiше повернися, Тодi мазур тiльки радий, Як танцюють всi до ладу. П ш е п ю р к о в с ь к и й. Ф... фу. (Вихиля║ кубок). Що то значить наша старопольска. Ну, так. Тепер я бачу, що ви справдi музики. Можете йти, коли хочете. Ш е н ч и к (пiдводиться). Дяку║мо, ясновельможний пане. П ш е п ю р к о в с ь к и й. Стривайте! Все ж таки щось тут непевне. Але чого ж це ви опинилися тут, бiля самого кордону? (Пан Прозка пiдходить i щось шепче Пшепюрковському). Ану, пане Вержбенто, подивiться, чи нема║ в С к р я г а. А щоб тебе чорт лизнув, лядський сину! Пiвтора лиха. Жовнiри i шереговий пiдходять i починають обшукувати музик. Ш е н ч и к. Та що це ви, вельможний пане, хiба ж ми злодi┐! Ш е р е г о в и й (вийма║ з торби в Скряги досить велике кругле люстро в срiбнiй рамцi). Знайшов, пане коменданте! Люстро, та ще в срiбнiй рамi. (Пода║ люстро Пшепюрковському). П ш е п ю р к о в с ь к и й. А, так ось якi ви музики! Люстро в срiбнiй рамi, та ще з графским гербом! Добре. I справдi, як такому красунчиковi та без люстра? Може, тобi ще й пудри треба? С к р я г а. Глузуй, лядський сину, прийде и на тебе час. П ш е п ю р к о в с ь к и й. Ще що? (Дивиться в люстро). А й справдi подряпала, проклята гайдамачка... А бодай Ш е р е г о в и й. В цього бiльш нема║. (Обшуку║ Шенчика). Камiзелька, пане коменданте. (Пiдiйма║ вгору блакитну ║двабну камiзельку). П ш е п ю р к о в с ь к и й. Добре. Ще один галанець. Якраз Савцi свитка, тiльки рукавiв нема. Ш е н ч и к. Така вже в мене вдача, пане полковнику. Я не органiст - не перебираю. П ш е п ю р к о в с ь к и й. Добре, добре. Далi. Ш е р е г о в и й (обшуку║ Iлька). Щось у руцi затиснув - не да║. Iлько кида║ на стiл наперсток i одверта║ться. |
|
|