"Iван Кочерга. Алмазне жорно (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Не лiтай темненько┐ ти ночi,

Бо поколеш на стерниночку ти очi".

"Ой, на що менi тепер глядiти,
Як померли мо┐ малi дiти".


III

Знов вiдчиняються вхiднi дверi i увiходить Стеся. Вона зупиня║ться на
хвилину в дверях i неначе на когось чека║, дивлячись надвiр. Потiм
зачиня║, зiтхнувши, дверi i йде в хату.

С т е с я (знов верта║ться до дверей i дивиться, схвильована, надвiр).
Боже мiй, чого це вiн так забарив... Ах, нарештi-таки.

Макосiй увiходить. Стеся бере його за руку i веде до стола. Це
статечний, уже немолодий козак, вдягнений, як звичайний хуторянин.

С т е с я. Нарештi-таки. Ну, ходiмо-бо, сiдайте ж, Остапе. Я вся
перехвилювалася за цю годину... Ну, що, як... що ви дiзналися?

Корчмар пода║ пiвмиски i жбан iз медом.

С т е с я. Ось, прошу, будь ласка.

Сiдають за стiл праворуч.

М а к о с i й. Погане дiло, Стесю, бачу я, що не доведеться менi ┐хати
з вами далi. (Стишуючи голос). Бачив я зараз одного з наших - про┐зду
нема║, небезпечно. Ляхи ганяють по всьому кордону, скрiзь по хуторах
патрулi, пiд'яздовi команди, шукають гайдамакiв, хапають геть усiх, хто
попадеться.
С т е с я (лама║ руки). Але що ж робити?.. Що робити? Ось уже минуло
дванадцять день... дванадцять день з того строку, що дав менi суддя... i
нiчого... нiчого. Що ж робити?.. Як набiгти цi║┐ тропи? пхати в Житомир,
кинутись знов до нiг Дубровського, благати, плакати... Боже великий...

Пан Лозка i пан Прозка, як i перше, грають у карти, але Прозка весь час
прислуха║ться до розмови Макосiя, часто повертаючи в ┐хнiй бiк свого
довгого носа.

М а к о с i й. Не знаю вже, що й порадити тобi, Стесю... коли ж нiхто з
товаришiв Василевих i не чув про цей гемонський камiнь, ти ж бачиш сама -
були ми i в Борисполi, i в Воронковi, i в Сулимiвцi... були аж у двох
монастирях, - i все даремно... Нiхто й не чув про цей алмаз... Були кубки,
ланцюжки, клейноди, ковшi золотi - багато дiсталося здобичi ║вреям i на
нашому, i на цьому боцi. Але алмаза нiхто не бачив. Та й не вiрю я цiй
княгинi, Стесю.