"Юрiй Дмитрович Ячейкiн. Мо¬ i чужi та¦мницi (укр)" - читать интересную книгу автора

Тiльки менi невдовзi довелося ще раз поговорити мовою марсiян.
Це сталося увi снi.
Менi приснилося, нiби я прилетiв на Марс на космiчнiй ракетi "Земля -
Марс 1".
Я ввiмкнув гальмовi дюзи i майстерно "примарсився" на червоний грунт.
Потужнi вибухи здiйняли хмари рудої пилюки. Я розсунув усi iлюмiнатори i
розпочав важливi науковi спостереження. Та спочатку нiчого не було видно, бо
пилюка осiдала надто повiльно, адже на Марсi тяжiння менше, нiж на Землi.
Але ось пилюка впала, i я побачив дивовижну картину.
Навколо моєї ракети з'юрмилася сила-силенна марсiян. Усi вони, мов двi
краплi води, були схожi на Боба, тiльки голови великi, мов у кульбаб.
Марсiяни усмiхалися i радiсно махали руками, вiтаючи мене.
А звiдусiль прибували все новi й новi юрби великоголових. Вони
поспiшали на човнах численними каналами i злiталися на вертольотах. А
найхоробрiшi стрибали з парашутами з широких крил пасажирських лiтакiв.
Незабаром їх стало так багато, що хоч у який iлюмiнатор я виглядав,
скрiзь бачив веселих, усмiхнених марсiян.
Я вiдкрив люк, скинув мотузяну драбину й урочисто вилiз з ракети.
Над неозорим натовпом лунали вiтальнi вигуки. Тубiльцi кричали
по-марсiянськи.
- Уа! Уа! Уа!
А я все прекрасно розумiв. По-нашому це означає:
- Ура! Ура! Ура!
Я дружньо пiдняв руку i теж гукнув:
- Ай ие а!
Марсiянам не треба було перекладати. Всiм їм було цiлком ясно, що я
сказав:
- Хай живе Марс!
Повiтря розiтнуло могутнє "уа".
- Хай живе Земля! - по-марсiянськи ще гукнув я, хоч мене вже
фотографували.
- Уа! Уа! Уа! - хором вiдповiли марсiяни.
Я й це розумiв. Я вже так опанував їхню мову, нiби все життя провiв на
Марсi. Тепер вони кричали не "ура", а схвильовано вигукували:
- Дружба! Дружба! Дружба!
Потiм мене пiдхопили на руки i високо пiдкинули. Та коли я падав униз,
то, на жаль, прокинувся. Я завжди прокидаюся, коли падаю увi снi. Ось чому я
так i не встиг до пуття дослiдити Марс.
Але що дивно: коли я розмовляв з Лесиком i Бобом по-марсiянськи, нiхто
з нас нiчого не розумiв. А варто менi було прилетiти на Марс, як ця мова
виявилася дуже легкою. I ще мене здивувало, що на Марс я прилетiв сам - без
Лесика, Сашка, Боба i Юрка. Невже усi хлопцi залишаться на другий рiк?


Роздiл 4. ЗМАГАННЯ

Ми навчаємося у другу змiну. Перед тими, хто навчається у першу змiну,
ми маємо багато переваг. Наприклад, ми будь-коли можемо пiти у кiно на
ранковий сеанс i записати в наш ланковий щоденник ще про один культпохiд у
кiно. I якщо пiдрахувати культпоходи в усiх ланкових щоденниках, то