"Юрiй Дмитрович Ячейкiн. Важке життя i небезпечнi пригоди (укр)" - читать интересную книгу автора Якщо ти вирiшив упiймати живцем пантеру, бери собi туристську путiвку,
сiдай на пароплав i вирушай в Iндiю. Там, у диких хащах джунглiв, викопай глибоку яму з прямовисними стiнами, вкрий її тонкими i ламкими бамбуковими стеблами, замаскуй їх широким пальмовим листям i коло цiєї зеленої пастки прив'яжи на мотузцi бiле козеня. Обов'язково бiле, щоб його i чорної тропiчної ночi було видко. Козеня почне жалiбно мекати. Пантера прибiжить. Пантера стрибне на козеня i влучить у яму. А ти у цей час сидиш на деревi i спокiйно навчаєш папуг таблицi множення та ще промовляти ранкове гасло "На зарядку по порядку уставай!" Оце й усе. Якщо ти вирiшив подарувати у Київський зоопарк живого лева, сiдай на лiтак i сторчголов стрибай з парашутом у центрi Сахари. Левiв там на одну квадратну милю - як у нас котiв у дев'ятиповерховому будинку на сто шiстдесят чотири iзольованi квартири. Як побачиш лева, радiй i смiливо йди на нього голiруч. Вiд такого вiдчайдушного зухвальства лев аж отетерiє i забариться зi стрибком. А ти у цю мить не лови гав, а спритно сипони йому в очi цукром-пiском. Не забувай: заслiплений лев - безпорадний, мов кошеня. Цар звiрiв - це справдi царська здобич! Оце й усе. Якщо тобi закортiло вполювати кашалота, записуйся юнгою на китобiйну флотилiю "Радянська Україна" i вирушай до крижаних берегiв Антарктиди. Кашалотiв там - як у нас навеснi пуголовкiв! Якогось та побачиш. Тодi не гайся, сiдай на човен, пiдходь до кашалота з пiдвiтряного боку i влучно Кашалот люто вдарить по хвилi хвостом. Кашалот пiрне в глибини океану. Кашалот потягне на буксирi твiй човен мiж кришталевими айсбергами. А ти спокiйно сиди, на добру згадку про вдале полювання фотографуй на чорно-бiлу плiвку шереги виструнчених пiнгвiнiв (на кольорову не фотографуй, бо пiнгвiни однаково вийдуть чорно-бiлими) i терпляче чекай, аж поки кашалот втомиться. А тодi невтомно веслуй i тягни на буксирi до судна цю покiрну плавучу гору разом з її фонтанами. Знай: знесилений кашалот - слухняний, мов собака на хазяйському повiдку. Оце й усе. Немає нiчого приємнiшого, як вiдпочинок на однiй з численних проток Нiлу, яку, мов грубезнi колоди, аж загатили голоднi крокодили. Головне, мати доволi кiлкiв, загострених з обох кiнцiв. Смiливо виходь у самих плавках на берег, аби спокусити власною персоною страхiтливих потвор, i холоднокровна чекай нападу цих холоднокровних плазунiв. Ось перший крокодил пiдпливає до берега i повзе суходолом до тебе. Крокодил дивиться тобi в очi гiпнотичним поглядом. Крокодил роззявляє величезну зубасту пащу, аби проковтнути тебе разом з плавками. А ти вставляй йому в пащеку кiлка! Крокодил настромить на кiлок свої могутнi щелепи, вже не зможе їх зiмкнути i у вiдчаї пускатиме ряснi крокодилячi сльози. Тепер у його розчахнутiй пащi можна хоч би й ночувати, мов у безпечному наметi (бо хто ж |
|
|