"Микола Хвильовий. Синi етюди (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Ще з тьотею Басею була iстерика, i ┐┐ повели в колонiю: скрипник (що
увiрвалась струна) i балерина.
Зодiяковий блиск видно весною, як заходить сонце, зодiяковий блиск
видно i восени, коли сонце сходить.
Ранком жеврiв зодiяковий блиск, ранком умирали чебрецi, снились i пахли
чебрецi.
Ходили з вiлли в колонiю, з колонi┐ на вiллу. Вiлли, колонi┐...
Легенький золотий сум.
...Чебрецi, чебрецi...
Анфиса Павлiвна, Павлина Анфисiвна посварились.
- До друго┐ чистки не доживете, все одно викинуть! Анфиса Павлiвна
обурилась:
- Безпарт║йна! Глядiть, щоб знову в тюрму не попросили.
При┐здив ще знайомий: дитячi порцi┐ ┐в. Вiн був сумний - осiнь. У
городi взимку холодно й голодно.
...Колонi┐, вiлли.
Павлина Анфисiвна ще ходила в купальню, навiть роздягалась i дивилась
на сво║ тiло. Але не купалась.
...Ставок думав золоту пiсню:
"Ой пряду, пряду"...-Леонтович.
I минуло лiто.
Глибокого часу-зажури колонi┐ перевозили в мiсто. Засмутнiли дiти,
засмутнiли вiлли. А Анфису Павлiвну викинули з партi┐, i вона ви┐хала
кудись. Iз кущiв вилiзли бандити i, як вовки, скрадались до осель.
Павлина Анфисiвна плакала - йшов тридцять п'ятий листопад.
Коли ┐хали по шосе, iз корзинки випала "Женщина i соцiалiзм" - пом'ята,
некрасива книжка.
Тьотя Бася хвилювалась: думала, що це хтось нарочито. Позад усiх iшов
Гiль i спiвав:
- Ми см║ло в бой пайдьом...
Гудiв лiс, падало листя - iшов листопад, прийшов листопад. ...А на
вiллах ще пахло кiзяками i парним молоком.
...Стояли золотi ранки й зодiяковий блиск.
Iз першо┐ вiлли Сидiр кричав:
- Микито! Та йди-бо, бiсова личинко! Бандите клятий!
Микита не озивався.



РЕДАКТОР КАРК

I Б║лий, i Блок, i ксенiн, i Клю║в -
Росiя, Росiя, Росiя моя.
Сто┐ть сторозтерзаний Ки┐в
I двiстiрозiп'ятий я.
П.ТИЧИНА

Связан я узловыми дорогами,
На которых повесилась Русь,
На которых трактиры с острогами