"Михаил Грешнов. Останнiй неандерталець (укр) " - читать интересную книгу автора

Побачив їх Ауро Вандервельде, з Маунт-Вiльсона. Дiставши повiдомлення з
Пулкова i спостерiгаючи за Кассiопеєю, вiн помiтив дев'ять синiх рисок, що
з'явилися одна за одною на небi. Полiт їхнiй було спрямовано до планет:
спалах вiдбувся майже поряд, мiж Марсом та Юпiтером, - Кассiопея тут нi до
чого. Вандервельде припустив, що одну з цих рисок треба ждати на Землi,
пiдрахував час, - якщо лiчити зi швидкiстю свiтла, - через тридцять хвилин.
Що тодi станеться, вчений не наважився передбачити. Вандервельде не здiйняв
галасу, у нього вистачило мужностi не стверджувати, що це атомна зброя. Вiн
лише припустив, що хвилин за тридцять на Землi слiд чекати незвичайних
подiй. I, мабуть, перший подумав про мiжпланетний корабель, котрий вторгся в
сонячну систему. Спалах мiг означати гальмування, а синi риски - зонди
зв'язку, якi вiдправлено до планет. Вандервельде переговорив з мiстером
Пулом, директором обсерваторiї Маунт-Вiльсон. Мiстер Пул був тiєї ночi
вдома, хворiв. Несподiваний дзвiнок пiдняв його з лiжка. Розмову їхню,
надруковану всiма газетами, подано тут без скорочень:
Мiстер Пул. Адже ви знаєте, що я хворий!
Вандервельде. Це з Маунт-Вiльсона, сер.
Мiстер Пул. Хто?
Вандервельде. Ауро Вандервельде.
Мiстер Пул. Кажiть... - У трубцi кахикання: мiстер Пул другу добу
грипував.
Вандервельде. Росiяни повiдомили про дивний спалах бiля Кассiопеї.
Насправдi вiн ближче, десь за Марсом. Зараз я спостерiгав викид iз цього
району синiх лiнiй до планет.
Мiстер Пул. Яких планет?
Вандервельде. Сонячної системи.
Мiстер Пул. Ну й що? - У трубцi знову кашель.
Вандервельде. Один iз викидiв спрямовано до Землi. Менi здається...
Мiстер Пул. Я стою на голiй пiдлозi, любий Ауро. Чи не здається вам, що
ви доконаєте мене цiєю розмовою?
Вандервельде. Пробачте, мiстер Пул, але це схоже на мiжпланетний
корабель.
Мiстер Пул. Що?!.
Вандервельде. Це може бути мiжпланетний корабель.
Мiстер Пул. Ви що, бачите його з Маунт-Вiльсона?
Вандервельде. Нi, але росiяни бачили спалах.
Мiстер Пул. На пiдставi чого ви можете стверджувати, що це мiжпланетний
корабель?
Вандервельде не знає, що вiдповiсти.
Мiстер Пул. До побачення, Ауро. Поспiшаю розпрощатися з вами, поки ви
не нагнали менi температури до сорока. I забудьте вашу маячню.
Через двадцять шiсть хвилин пiсля цiєї розмови атмосферу Землi
розпанахав метеоритний дощ. Його було однаково видно на нiчнiй i деннiй
пiвкулях, але жоден метеорит не впав на Землю. Синi краплини роздробилися в
повiтрi, витяглися в довжину i розпалися на лiнiї, що опустилися, нiде не
торкаючись поверхнi, i застигли, наче водоростi. Вони повисли обоймами; у
кожнiй по тридцять двi лiнiї, їх бачили з будь-якої точки земної кулi.
Першi двадцять годин лiнiї були нерухомi.
Радiотелескопи намацали корабель за його слабким випромiнюванням, що
лишилося, як вирiшили вченi, пiсля спалаху. Отже, корабель гальмує. Було