"Герхард Гольц-Баумерт. Альфонс Циттенбаке (Повесть на украинском языке) " - читать интересную книгу автора

- Нiяк не впiймаю. Що робити?
Я замахав вiником. Чистун облетiв кiмнату i знову сiв на грубцi.
Вже й мама стала допомагати менi ловити папугу. Я заходив з одного
боку, мама - з iншого. Ненароком вона скинула iз столу чашку. Добре,
що нашкодила мама. А якби це зробив я?
- Нiзащо нам його не впiймати, - промовив я i мало не заплакав.
Я вже уявляв собi, як Чистун вилiтає надвiр, як вiн чубиться з
горобцями та дроздами.
Десь за годину прийшов тато. Вiн штовхнув дверi, але цього разу їх
пiдпирала мама.
- Паулю, будь ласка, не вiдчиняй! - благала вона. - Чистун
вилетiв.
- Будь ласка, зачекай, - обiзвався i я.
Тато щось буркнув про свiй голод i про те, що йому треба
роздягтися.
- Зачини всi дверi, - попрохала його мама в замкову щiлину.
Тато зробив так, як казала мама. Тiльки пiсля цього мiг вiн
увiйти. Тепер жахнувся тато. Вiн похитав головою i витер на обличчi у
мами пил.
- Я думав, ви менi приготували щось особливе, - сказав вiн, -
а ви просто перекинули квартиру догори дном.
- Тату, допоможи нам, - попрохав я.
- Тут нема нiчого складного, - сказав вiн, узяв мисочку з кормом
i показав її Чистуновi. Той саме сидiв на карнизi для гардин.
Побачивши мисочку, папуга радiсно застрибав по карнизовi. Тодi тато
поставив мисочку в клiтку. Чистун облетiв навколо клiтки i обережно
пролiз у дверцята. Мить - i тато зачинив його.
- А тепер давайте прибирати, - переможно сказав вiн. Чистун
жадiбно клював свої зернятка, а ми до самого вечора наводили лад у
квартирi.
Перед сном мама помiтила, що грошi за газ лежать на кухонному
столi.
- Хiба не приходив газiвник? - запитала вона. Я саме читав
дитячу газету i затулився нею.
- Не знаю, - пролепетав я. - Вiн мав прийти ще раз.
Через тиждень iз газової контори надiслали нам листа. В ньому
йшлося про те, що сiм'я Цiттербаке не впустила газiвника до помешкання
i не заплатила за газ. Якщо в триденний строк ми не заплатимо, то газу
не буде. Чи це не пiдло?
Мама взялася була допитувати мене, як це так сталося, що газiвника
не впустили до помешкання. Та в цю мить Чистун вiдчинив дверцята i
випурхнув iз клiтки. Я кинувся його ловити. Тепер мама вже не могла
розпитувати мене. Вона тiльки злякано вигукувала:
- Обережно! Картина! Обережно! Ваза! Обережно! Чашка!
Завтра я напишу в газову контору листа i поясню, що у всьому
винний Чистун. Отакий подаруночок, одержав я вiд тьотi Зiгрiд!
Я чув, що смугастих папуг можна навчити добре розмовляти. Мiй
Чистун теж повинен розмовляти. Менi б хотiлося, щоб спочатку вiн
опанував нiмецьку, а потiм разом ми вивчали б росiйську. Мабуть, вiн
мiг би тодi питати мене окремi слова. Отже, до роботи! Я сiв перед