"Герхард Гольц-Баумерт. Альфонс Циттенбаке (Повесть на украинском языке) " - читать интересную книгу автора Яка пригода була в мене з макаронами й помiдорами
Як я ходив до амбулаторiї Як я готувався стати космонавтом Космонавт номер 4 -- Цiттербаке Як я мовчав Все в тюбиках Десять квиткiв на карусель Великий старт Як я помилково порубав етажерку Як я доглядав звiрят Як я хотiв з'їсти шiстдесят яєць Як я катався на "кротовi" Як я перервав пiонерський ланцюжок Як я намагався бути ввiчливим Як я запускав паперового змiя Як запiдозрили, що я перший помiтив аеростат Як у мене була нежить Як я зробив з праски ракету ______________________________________________________________________ Частина I Добридень! Звати мене Альфонс Цiттербаке, а рокiв менi стiльки ж, як i вам. Ви, мабуть, запитаєте, як це менi спало на думку написати книгу. До iз чого. Якось я прочитав у "Робiнзон-Цайтунг"[*], що органiзовується конкурс на кращий твiр, i вирiшив: спробую напишу щось. Рукопис я сам понiс у дитяче видавництво, щоб вiн, бува, не пропав, коли б я його надiслав поштою. [* Газета нiмецьких пiонерiв.] У видавництвi мене зупинив якийсь чоловiк. - Добрий день, - привiтався я. - Чи можна побачити Робiнзона? Менi треба дещо йому передати. Той чоловiк зазирнув у список. - Такий у нас не працює. - Е, нi, - заперечив я. - Робiнзон тут, у видавництвi. Та чоловiк не пропустив мене. Я зашарiвся. Коли серджусь, я завжди червонiю. Я стояв i не знав, чим його переконати. На щастя, повз нас якраз проходила красива молода жiнка. - Товаришко, - звернувся чоловiк до неї. - Цей юнак хоче пройти до Робiнзона. Чи працює такий у видавництвi? Жiнка тiльки усмiхнулась i повела мене з собою. - Авжеж, працює, - сказала вона й пiдморгнула менi. - Вiн сидить на четвертому поверсi. Ходiмо зi мною. Я зрадiв i вiдрекомендувався так, як мене завжди напучує мама: - Мене звати Альфонс Цiттербаке. Ця жiнка була така люб'язна, що теж назвалась: - А мене - Цвой. Панi Цвой (мама каже, що всi незнайомi жiнки - панi) хотiла йти |
|
|