"Iван Франко. Лiтературно-критичнi статтi (Укр.)" - читать интересную книгу автора

(1844) i "Кавказ" (1845), котрих розборовi я й присвячую оцю статтю. А
друга струя, що вилилася з того спiльного збiрника i йшла рiвнобiжне з
першою, а також рiзнобiжно з загальним у квропi зворотом до реалiзму, се
було змагання вказати в правдивих картинах життя укра┐нського люду та його
кривди. Ся струя породила такi прегарнi перли нашо┐ лiтератури, як
"Катерину", "Наймичку", "Вiдьму", "Марину", "Петруся" та "Княжну". Але в
обох тих струях течiя спiльна i дно спiльне: протест проти поганi
сучасного ладу, опертий на сильнiм та незаслiпленiм почуттi гуманностi.
Статтi, присвяченiй розборовi "Сну" та "Кавказу", я дав наголовок
"Темне царство". Сей наголовок виплива║ з само┐ сутi дiла. Бо й справдi в
тих двох поемах списав поет картину великого царства - росiйського, того
царства тьми_, що давить Укра┐ну, що абсолютизмом i самоволею царства та
чиновникiв давить i пута║ не тiльки дiла, але навiть думки та змагання
кожно┐ вiльно┐ одиницi. Читачам, знакомим iз росiйською лiтературою,
вiдома буде стаття Добролюбова6 пiд таким самим наголовком, присвячена
розборовi побутових драм Островського. Приймаючи такий самий наголовок для
се┐ статтi, я зовсiм не хочу йти в супiр з найкращою працею найбiльшого
росiйського критика. Така думка, поминаючи нерiвнiсть сил, тим дальша вiд
мене, що й предмет обох статей принципiально рiзний. Бо коли Добролюбов
пiд назвою темного царства змалював на основi побутових драм Островського
велику неправду й погань не цiлого суспiльного ладу, а головно родинного
життя одно┐ верстви великоруського народу, купецтва,- я хочу на основi
Шевченкових поем вiдмалювати погань i неправду, що лежить переважно в
полiтичнiм устро┐ росiйсько┐ держави, розумi║ться, не без екскурсiй i на
суспiльне поле.
Але чи склада║ться з тих двох поем така цiлiсть, аби можна було
розглядати ┐х разом, не мiшаючи з собою рiзнорiдного? Адже писанi вони не
в один час, то чи ж нема мiж ними рiзниць щодо настро┐в i поглядiв поета?
Розумi║ться, рiзницi видно, але, на мою думку, рiзницi тi досить
поверховi, не тикають самого основного погляду поета на представлене ним
"темне царство". Ось чим, на мою думку, вiдрiзня║ться "Сон" вiд "Кавказу".
В "Снi" Шевченко сто┐ть ще бiльше на нацiональнiм укра┐нськiм грунтi
(поема писана вчаснiше). Укра┐на нагаду║ться йому все i всюди; ┐┐ горем
наболiла вся його душа; тих, хто кату║ i катував ┐┐, вiн проклина║ з цiлим
жаром болючого серця. "Сон" - се велике оскарження "темного царства" за
всi теперiшнi й минувшi кривди Укра┐ни, оскарження, пiднесене збiльше, хоч
не виключно партикулярного становища - укра┐нства. Натомiсть "Кавказ"
побудований уже на ширшiй, можна сказати, загальнолюдськiй основi. Всяка
боротьба за волю, всяке змагання проти "темного царства" знаходить
прихильника в нашiм поетi; "Кавказ" - се огниста iнвектива проти "темного
царства" зi становища загальнолюдського, се, може, найкраще свiдоцтво
могутнього, всеобiймаючого щиролюдського почуття нашого поета. Кожний
побачить пiсля сього, що вказана тут рiзниця мiж обома поемами не то що не
спиня║ нас складати ┐х у одну цiлiсть, але, навпаки, спонука║ до того.
Адже власне задля того вiдмiнного становища в освiтленню одно┐ речi обi
поеми вза┐мно доповняють себе_.
Ще менше важна рiзниця, яка заходить мiж обома поемами щодо
артистичного оброблення. З того погляду "Сон" - один з слабших творiв
Шевченка7. Сама основа поеми,- поет у снi перелiта║ Росiю, а особливо
Петербург, i спису║ картину за картиною так, як вони насуваються йому на