"И.Ф.Драч. Крила (Укр.) " - читать интересную книгу автора

На, як його, - на женьшеня,
Та дiд їм пiвпальця здачi -
Мала, каже, у вас кишеня.

Той дiд тiльки зверху плiснявий
А так - багатий до сказу.
Не одну, кажуть, книжку має
I на хату, й на ощадкасу.
Не одна уже б молодиця
I козу б його подоїла,
Та тiльки йому й горобцевi
Бабота ота без дiла.

Бо там, аж на тому березi,
Бо там, аж на тому боцi,
Живе кума його Текля
I дiда не має нi в оцi,
Не те що в своєму серцi,
А навiть i не в печiнцi,
Як би ото вже годилося
Вiчнiй сварливiй жiнцi.

Вона три весiлля справила -
Три рази була овдовiла.
У неї дiтей i внукiв,
Що пряжi у мотовила.
У кого бучнi весiлля,
У кого тяжкi похмiлля -
Нiчого не помагає
Чортове приворот-зiлля!
Дiд три вiйни з-за неї
Був конюхом на батареї,
Дiд, було, так пiд'їхав,
Аж трiсли попруги i шлеї,
Вона ж розбила макiтру,
I плюнула проти вiтру,
I, як гранату, шпурнула
Його сватацьку пiвлiтру.

Землю змагають грози.
Шугають атомнi птицi.
До смертi уже три чисницi,
А дiд все грозить молодицi:
- їй-богу, уже не витримаю,
Пiдсиплю їй чемерицi!
За що ж це я через тебе
Нi разу весь вiк не женився,
За що ж це я через тебе
Увесь на зозулинець звiвся! -