"И.Ф.Драч. Крила (Укр.) " - читать интересную книгу автора

Дiд дивнi трави назбирує,
Де правду кують зозулi,
Там вони родять зозулинець,
Великий такий, на пiвдулi.
Того й наука не вiдає,
Як зозулi зозулинець родять,
По те по зозулине зiллячко
Вночi молодицi приходять.

Щоб не назирила Текля,
Язиката така просторiка,
Беру ж таки не для кума,
А для свого ж беру чоловiка.
Дiд корiнця трохи вдiлить,
Трохи-таки прибреше,
До нього, дивись, опiвночi
Вже з пiврайону чеше.

А вчора бачила Ганьку,
Оту, що вийшла за прокурора,
Їй-бо, несла цiлу баньку,
Казала менi, що хвора.
Вона ще своєю спiдницею
П'ятьох пужарних накриє,
А вiн уже, кажуть, пiдтоптаний,
"Харковом" голову бриє.

А дiд щось товче у ступцi,
Розводить на перваковi,
Можна й на чистому спиртi,
Де там - на буряковiй.
Кажуть, Онассiс дiзнався був,
Заслав сюди агентуру,
Та дiд йому, хитра бiсота,
Пiдсунув не ту мiкстуру.

Чим пiдiрвав у коренi
Одну стратегiчну нараду.
Дiд вже пускає бiсики,
Любисточок тре на церату:
- Якби Жакелiпа приїхала -
Вдiлив би для молодицi,
А тому - то дiдька лисого,
Не варт вiн моєї гузницi!

Вночi коло нашого дiда
Машини дирчать пiвроку.
Напитувачi здалеку
Були, кажуть, з Владивостока,
Хотiли зозулинець вимiняти