"И.Ф.Драч. Крила (Укр.) " - читать интересную книгу автора

Нам ростити крила в телеграм?

Та й на думи стiльки того попиту,
На задуми стiльки того потопту,
Аж погiркли молодi меди,
Смерте, чорну руку одведи!

Що тобi там чути пiд землею,
Вухами припавши, - на цей свiт?..
Що тобi од нашого єлею
Юних ювiлейних гiрколiт?

Та й на брови впали зорi чорнi,
Та й зчорнили думи iлюзорнi,
Та й зчорнили золотi меди,
Смерте, чорну руку одведи!

Син мужицький. Золоте корiння.
Одчайдушна блискавка брови,
Спалах - i холуйське павутиння
Запалив пожаром голови.

На пожежi - стiльки тих пожежникiв,
Стiльки обережних обережникiв,
Стiльки безголосої води,
Смерте, чорну руку одведи!

Пахне сонцем наше грiшне небо,
В сонцi - твоє полум'я руде.
Всi ми прийдем на той свiт, до тебе,
Тiльки Україна хай не йде!

Хай на думи завжди стiльки попиту,
Завжди стiльки тупоту та й потопту,
Та не згiркнуть молодi меди,
Вiчно пахнуть золотi меди,
Смерте, чорну руку одведи!

ЛИТОВСЬКА ПОГОНЯ1
ВIД МАКСИМА БОГДАНОВИЧА

Що менi в тих запiнених конях?
Чом не гасне видiння жахне?!
Стародавньої Литви Погоня
I батожить, i смужить мене.

Чом мене? Я ж Вiтчизни не зрадив,
Я ж не зрiкся нi краплi Днiпра,
Це ж чому i чого вона ради
Мою совiсть в полон забира?!