"Олександр Довженко. Щоденник (Укр.)" - читать интересную книгу автора

I/Ill 1944
Учора N, привiз менi з Ки║ва звiстку про зняття мене з посади
художнього керiвника студi┐. Таким чином, я повернуся до Ки║ва на студiю
хоча й ще бiльше посивiлим, але убогим, побитим i пораненим.
Понесу стид свiй по Шулявцi на довгi, очевидно, часи, поки не
забудеться.
Годi б уже менi мучитися i спокутувати свiй грiх перед Сталiним. Треба
прийматись за роботу i роботою довести йому, що я радянський митець..., а
не одiозна талановита постать з "обмеженим свiтоглядом".
Треба взяти себе в руки, закувати серце в залiзо, волю i нерви, бодай
останнi, i, забувши про все на свiтi, створити сценарiй i фiльм, достойний
велико┐ нашо┐ ролi у велику iсторичну добу.
Учора у Козловського сказав менi Самосуд: коли Москвiн узнав по
усунення мене з Сталiнського премiального комiтету, вiн сказав: "Як жаль.
З комiтету вийняли серце й душу".
Смутно менi, смутно.

8/IV 1944
//Якою б не була страхiтливо руйнiвна вiйна, яким би брудним ураганом
не пройшлась вона по Укра┐нi, ┐┐ величезне позитивне значення для iсторi┐
укра┐нського народу безперечне. У цiй пожежi, хаосi й кровi злились
во║дино всi укра┐нськi землi. I якою б не була, очевидно, напочатку ┐хня
доля тяжкою i трудною, в кiнцевому рахунку укра┐нський народ робить
рiшучий i неминучий крок вперед. До речi, об'║днання - кiнець
нацiональному дрiбному, другорядне кон'юнктурному, [...несе кiнець].
Очевидно, його пiдставою була розiрванiсть земель i рiзнобожжя.//


91 IV 1944
Москва
//Уся Росiя ┐де сьогоднi на бабi. Те, на що виявилась здатною росiйська
баба, незбагненне.
Так само незбагненний i так само сповнений величi наш наступ. Наступ
нашого радянського во┐на в це бездорiжжя - бiльше, нiж чудо. Це
непосильний, немислимий труд. Люде нiби бояться, що зменшиться ┐хнiй
священний гнiв, i прагнуть швидше його реалiзувати, не шкодуючи нi працi
для цього, нi життя, нi страждань.
Що е в бруднiй, некрасивiй, непричесанiй росiйськiй людинi? Споконвiчне
прагнення чуда, великого, найкращого, всезагальностi... Прагнення
перебудувати свiт. Звiдси i Жовтень. Вiн живе в нiй i сьогоднi для
великого, кiнець кiнцем, щастя всього людства.//

9/IV 1944
Америка одмовилась дивитися мiй фiльм "Битва ва н[ашу] Р[адянську]
Укра┐ну".
Вона, пiдла, i перекупка, i спекулянтка, не захотiла навiть глянути на
ту кров, яку купу║ вона за свiй свинячий бекон у консервних банках.
Будь же ви проклятi, панове i (нраб) американцi, а усiм вашим
добробутом i лагiдними: усмiшками.
Проклина║ вас мiй батько, мати i я з усiм народом укра┐нським.