"Олександр Довженко. Щоденник (Укр.)" - читать интересную книгу автора I/Ill 1944
Учора N, привiз менi з Ки║ва звiстку про зняття мене з посади художнього керiвника студi┐. Таким чином, я повернуся до Ки║ва на студiю хоча й ще бiльше посивiлим, але убогим, побитим i пораненим. Понесу стид свiй по Шулявцi на довгi, очевидно, часи, поки не забудеться. Годi б уже менi мучитися i спокутувати свiй грiх перед Сталiним. Треба прийматись за роботу i роботою довести йому, що я радянський митець..., а не одiозна талановита постать з "обмеженим свiтоглядом". Треба взяти себе в руки, закувати серце в залiзо, волю i нерви, бодай останнi, i, забувши про все на свiтi, створити сценарiй i фiльм, достойний велико┐ нашо┐ ролi у велику iсторичну добу. Учора у Козловського сказав менi Самосуд: коли Москвiн узнав по усунення мене з Сталiнського премiального комiтету, вiн сказав: "Як жаль. З комiтету вийняли серце й душу". Смутно менi, смутно. 8/IV 1944 //Якою б не була страхiтливо руйнiвна вiйна, яким би брудним ураганом не пройшлась вона по Укра┐нi, ┐┐ величезне позитивне значення для iсторi┐ укра┐нського народу безперечне. У цiй пожежi, хаосi й кровi злились во║дино всi укра┐нськi землi. I якою б не була, очевидно, напочатку ┐хня доля тяжкою i трудною, в кiнцевому рахунку укра┐нський народ робить рiшучий i неминучий крок вперед. До речi, об'║днання - кiнець нацiональному дрiбному, другорядне кон'юнктурному, [...несе кiнець]. 91 IV 1944 Москва //Уся Росiя ┐де сьогоднi на бабi. Те, на що виявилась здатною росiйська баба, незбагненне. Так само незбагненний i так само сповнений величi наш наступ. Наступ нашого радянського во┐на в це бездорiжжя - бiльше, нiж чудо. Це непосильний, немислимий труд. Люде нiби бояться, що зменшиться ┐хнiй священний гнiв, i прагнуть швидше його реалiзувати, не шкодуючи нi працi для цього, нi життя, нi страждань. Що е в бруднiй, некрасивiй, непричесанiй росiйськiй людинi? Споконвiчне прагнення чуда, великого, найкращого, всезагальностi... Прагнення перебудувати свiт. Звiдси i Жовтень. Вiн живе в нiй i сьогоднi для великого, кiнець кiнцем, щастя всього людства.// 9/IV 1944 Америка одмовилась дивитися мiй фiльм "Битва ва н[ашу] Р[адянську] Укра┐ну". Вона, пiдла, i перекупка, i спекулянтка, не захотiла навiть глянути на ту кров, яку купу║ вона за свiй свинячий бекон у консервних банках. Будь же ви проклятi, панове i (нраб) американцi, а усiм вашим добробутом i лагiдними: усмiшками. Проклина║ вас мiй батько, мати i я з усiм народом укра┐нським. |
|
|