"Олександр Довженко. Щоденник (Укр.)" - читать интересную книгу автораS6 / IV [19]44 Я не вмiю писати. Або я зовсiм не вмiю писати i все те, що я роблю, лише зда║ться писанням за принципом - на безриб'┐ i рак риба, або ж я втомився i виснажився увесь вщент. Написати пiвсторiнки для мене вже канальський труд. Я втомлююсь часом вiд одного рядка. Тисячi думок i картин збиваються в купу i мучать мене. А витiкають вони з голови неначе через мiкронне тоненьку щiлинку, i все написане мною зда║ться завжди менi нiкчемною краплинкою того, iцо я так пристрасно хотiв сказати. Тодi я журюся i знову мучуся од знесилення. 28 / 1V 1944 Учора в ВОКСi шанували творчiсть Чаплiна. Гарно виступив англiйською мовою Пудовкiн. ...Потiм дивилися "Золоту лихорадку" - чудесну молоду картину Чаплiна. Я смiявся, як давно не смiявсь. Був Литвинов. Сiра форма зробила його трохи подiбним до старого швейцара в гарному домi. I нащо завели форму для мiжнародного Наркомату - не знаю, господи прости! 29 / IV 1944 Учора дзвонив менi мiй главковерх кiно. Bin повiдомив мене, що мiй сценарiй (лiтературний) "Жизнь в цвету" вiн прийма║. Що сценарiй "ничего половине, менее удавшейся (якраз навпаки). Потом я предлагаю вам выбросить началоцарей. Не трогайте их. Ну их, бог с ними. Знаете, сейчас царей лучше не трогать. Выбросьте их". 30/IV 1944 Якщо вибирати мiж красою i правдою, я вибираю красу. У нiй бiльш глибоко┐ iстини, нiж у однiй лише голiй правдi. Iстинне тiльки те, що прекрасне. I коли ми не постигнемо краси, ми нiколи не зрозумi║мо правди нi в минулому, нi в сучаснiм, нi в майбутньому. Краса нас всьому учить. Ся проста iстина лишилася, проте, не признаною, особливо ворогами високих мислей i почуттiв. Краса - верховний учитель. Доказ цьому мистецтво - малярi, скульптори, архiтектори, поети. Що б нам лишилося од Риму, од Ренесансу, коли б ┐х не було? У всьому людському я хочу шукати красу, себто iстину. З А. Ф[ранса]. (Без дати. Листок мiститься пiсля запису вiд 30/IV 1944 p.) Записати Iсторiю постановки фiльму "Щорс" вiд самого початку до кiнця. Роль Шумяцького, Панаса, Кошара. Розмова на дачi Панаса з Будьонним. Читання сценарiю на У[кр]полiтбюро. Знiмання фiльму. Арешт Дубового. Дзвiнок N. в справi ново┐ версi┐ смертi Щорса. По┐здка в Москву до Сталiна. Як родивсь у мене кiнець фiльму... i т. д. На "Щорсi" я заболiв грудною хворобою. |
|
|