"Валентин Чемерис. Фортеця на Борисфенi (Укр.)" - читать интересную книгу автора

два пiвбастiони. З пiвдня, сходу i заходу фортецю оточував глибокий рiв -
як прiрва. В його дно закопали гострi дубовi палi. Пiвнiчний мур захищав
крутий берег, з пiвденного боку, зi степу, розкидали "на великiй вiдстанi
кам'янi й металевi гостроконечники, аби не могла пройти ворожа кiннота. А
ще фортецю оточував з боку степiв високий вал насипно┐ землi, що починався
вiдразу ж за ровом i з-за якого ледве виднiлися дахи замкових будiвель.
Для козакiв та фортеця - що скалка в оцi. Сiвши на Кодацi, майже перед
дверима Сiчi, магнати перерiзали пуповину, що зв'язувала сiчову вольницю з
Укра┐ною. Спробуй тепер проскочити непомiченим через пороги. Загони
драгунiв день по дню нишпорили степами навколо Кодака, виловлювали
втiкачiв на дорогах, пiдстерiгали на Днiпрi i запроторювали iх у пiдземнi
нори фортецi. Частину бранцiв карали смертю, бiльшiсть забивали в кайдани
i вiдправляли на каторжнi роботи в численнi ма║тки коронного гетьмана.
Розумiли запорожцi й iнше. Укрiпившись на Кодацi, шляхетне панство,
безперечно, забагне з часом ще ближче пiдсусiдитись до Сiчi. Кодак - то
лише початок наступу на запорозьку вольницю. Не зруйну║ш його - лиха не
обберешся. Тож тiльки-но закiнчилося будiвництво й коронний гетьман пiшов
з вiйськом у Польщу, як занепоко║не сiчове козацтво почало .збирати охочих
"викурити ляхiв з Кодака". Потрiбен був призвiдець, отаман.
Першим, як свiдчить дума вкра┐нська, "обiзвався серед Сiчi курiнний
Сулима".
Що ми зна║мо про курiнного отамана (за iншими даними - гетьмана
нере║стрових запорозьких козакiв) Сулиму? В офiцiйних, надто скупих
iсторичних довiдках зазначено, що Iван Михайлович Сулима народився (рiк
народження невiдомий) у селi Рогощi, тепер Чернiгiвського району
Чернiгiвсько┐ областi. За походженням дрiбний шляхтич. Був помiчником
управителя ма║тку польського магната С. Жолкевського на Переяславщинi.
Пiзнiше служив у польських магнатiв Даниловичiв. Не витримавши утискiв,
утiк на Запорiжжя, де завдяки особистiй мужностi, вiйськовiй кметi,
чесностi та справедливостi, непримиренностi до гнобителiв Укра┐ни дрiбний
шляхтич Iван Сулима швидко здобув визнання серед сiчовикiв, котрi й
вибрали його спершу курiнним отаманом, а згодом i гетьманом, Iван
Михайлович брав участь у козацьких походах проти туркiв i кримських татар.
У серпнi 1635 року повсталi нере║стровi козаки на чолi з Сулимою,
повернувшись з Дону, де вони зимували пiсля морського походу пiд Азов,
напали на Кодак. Згодом Боплан у сво║му "Описi Укра┐ни..." так про той
козацький напад напише (дещо ревниво i навiть аж ображено: "...я закiнчив
будувати (Кодацьку фортецю) в липнi 1635 року, але в серпнi того ж року
якийсь Сулима, гетьман повсталих козакiв... зненацька захопив ┐┐ i розбив
гарнiзон", що мав десь близько 200 во┐нiв пiд командуванням полковника
Марiона. Цей полковник Марiон був французом..."



Роздiл перший

Полковник Жан Марiон встиг побути комендантом Кодака близько мiсяця. В
липнi вiн прийняв щойно зведену фортецю I залогу, в нiй, що складалася з
найманцiв-драгунiв (в основному нiмцiв, котрi, як i сам комендант,
перебували на службi в польсько┐ Корони), а вже на початку серпня Iван