"Історiя християнства в Україні" - читать интересную книгу автора (Володимир Чос)

ФЕОДОР ТА ІОАНН

Так що християни в ті часи були серед наших людей. Але були вони, немов діаманти серед бруду, тому що більшість народу залишалися язичниками.

У 983 році князь Володимир ходив війною на галичан і литовців. Похід був вдалий, тож повернувшись, воїни, за поганським звичаєм, забажали принести криваву жертву язичеським богам. Бояри і старійшини порадили кинути жереб, щоб визначити, кого віддати ідолам. Жереб вказав на сина одного християнина (родом з варягів). І прийшли посланці, щоб забрати хлопця. А віруючий чоловік зачинився в хаті і сказав: “Не боги то у вас, а дерево! Сьогодні є, а завтра згнило. Не їдять, не п'ють, а зроблені руками з дерева, сокирою й ножем. А Бог один, Йому служать і поклоняються греки, Він створив небо, і землю, і чоловіка, і зорі, і сонце, і місяць, і дав життя на землі, а ці боги, що зробили? Самі зроблені! Не дам сина свого бісам!”

Взагалі–то кияни терпимо ставилися до християнства, але в той момент їхній розум одурманився. Схопивши мечі, вони розтрощили все на подвір'ї і стали ломитися в хату.

Батько притис до себе сина і вигукнув: “Якщо ваші ідоли справді боги, то нехай самі прийдуть і вирвуть сина з моїх обіймів! А ви навіщо їм служите?..” В цей час озвірілі душогуби вивалили двері і вбили невинних людей. Історик Ніколай Карамзін назвав їх “першими і останніми мучениками християнства в язичеському Києві”. Православна церква вважає їх святими і шанує під іменами Феодор та Іоанн.