"Соняшнi кларнети" - читать интересную книгу автора (Тичина Павло Григорович)
Енгармонійне
ТУМАННад болотом пряде молоком.Чорний ворон замисливсь.Сизий ворон задумавсь.Очі виклював. Бог зна кому.А від сходу мечами йде гнів!..Чорний ворон враз кинувсь.Сизий ворон схопився.Очі виклював. Бог зна комуСОНЦЕДесь клюють та й райські птиціВино-зелено.Розпрозорились озера!..Тінь. Давно.Косарі кують до сходу.Полум'я квіток!Перса дівчини спросоння:Син… синок…ВІТЕРПтах — ріка — зелена вика —Ритми соняшника.День біжить, дзвенить-сміється,Перегулюється!Над житами — йде з медами —Хилить келихами.День біжить, дзвенить-сміється,Перегулюється!ДОЩА на воді в чиїсь руціГадюки пнуться… Сон. До дна.Війнув, дихнув, сипнув пшонаІ заскакали горобці!..— Тікай! — шепнуло в береги.— Лягай… — хитнуло смолки.Спустила хмарка на лугиМережані подолки.