"Владимир Владко. "Аргонавты вселенной". НФ роман (на укр. языке). {new} [N]" - читать интересную книгу автора

- Ох, хай йому чорт! - гукнув вiн.
- Хапайтеся за петлi, за петлi! - пiдбадьорив його Риндiн,
ледве стримуючи смiх.- I не робiть рiзких рухiв, легше!
Але було вже пiзно. Енергiйному Соколовi трудно було одразу
перейти до уповiльнених, плавних рухiв. Ударившись об стiну, вiн
умить одлетiв вiд неї в протилежний бiк, не встигши вхопитися за
петлi. А рiзкий рух, яким вiн хотiв досягти найближчої петлi,
примусив його тiло перевернутися. Вiн летiв назад, знову до гама-
ка, але цього разу вiльно перекидаючись у повiтрi. Пiдлетiвши до
свого гамака, вiн устиг схопитися за його край i затриматися, хи-
таючись, немов човен на бурхливих хвилях.
Вадим Сокiл уже не посмiхався. На його худорлявому обличчi з
великими, свiтлими, трохи опуклими короткозорими очима, що здава-
лися ще бiльшими пiд круглими окулярами, було помiтно явне роз-
дратування. Завжди неслухняне бiляве i кучеряве його волосся бу-
ло скуйовджене. Микола Петрович, згадуючи свою першу подорож по
навiгаторськiй рубцi, мiг тiльки поспiвчувати геологовi. Зате Ван
Лун широко всмiхався, стежачи з свого гамака за товаришем.
- Дуже цiкаве видовище,- добродушно промовляв вiн.- Вiдомий
геолог Вадим Сергiйович Сокiл опановує нову стихiю. Як це треба
сказати - боротьба з невагомiстю? Або - що таке рiвновага? Вади-
ме, тримайтеся мiцнiше, це дуже-дуже iсторична мить!
- Гаразд, гаразд,- промурмотiв у вiдповiдь Сокiл.- Вилiзай-
те самi, шановний товаришу, подивимося, як це вийде у вас.
- Зважимо на ваш досвiд, дорогий друже, зважимо! Адже ви
самi радили менi.
Справдi, Ван Лун не повторив помилок свого друга. Вiн,
вiдстiбуючи ременi, мiцно тримався за гамак. I коли той спробу-
вав вiдкинути його, Ван Лун втримався, ухопившися за край гамака,
наче за гриву здибленого коня. Потiм вiн навмисно уповiльненим
рухом простягнув руку до найближчої шкiряної петлi на стiнi каю-
ти, пiдтягнувся до неї i звiдти скромно поглянув на Сокола, який
все ще сердився:
- Роблю висновок. У таких справах надмiр енергiї - не пер-
ший помiчник. Це добре, дуже добре, коли багато енергiї. Тiльки
не тут. Гадаю, тут краще трохи аналiтичного мислення. А також ро-
бити вiрнi висновки з явищ, так, Вадиме?
- Прибережiть дотепи до кращого випадку,- огризнувся Сокiл.-
Подивився б я на вас, коли б ви вилiзали з гамака перший!
- Юпiтер, ти гнiваєшся, отож ти неправий! - все так само
добродушно вiдгукнувся Ван Лун.
- Нiчого, нiчого, Вадиме,- втiшно зауважив Риндiн,- у мене
також було щось схоже, коли я вiдстебнув ременi крiсла. Побачите,
це тiльки перший раз так. Звикнете, освоїтеся. От i я також весь
час придивляюсь i пiдмiчаю правильнi i неправильнi рухи у вас. I
це допомагає. Головне, як я бачу, повiльнiсть i плавнiсть рухiв.
Микола Петрович простягнув руку i взявся за тонкий стояк,
який з'єднував пiдлогу i стелю каюти. Таких стоякiв було тут
кiлька - спецiально розрахованих на життя за умов невагомостi.
Легко пiдтягнувшись до стояка, Риндiн опинився майже бiля стiни.