"Владимир Владко. "Аргонавты вселенной". НФ роман (на укр. языке). {new} [N]" - читать интересную книгу авторакiлька днiв. Сьогоднi ми зустрiчаємося з вами востаннє перед роз-
лукою на довгий час. Коротка, насичена хвилюванням пауза здалася слухачам дуже значною. Незнанi небезпеки i труднощi чекають вiдважних ман- дрiвникiв у крижаних просторах Всесвiту; перед ними - знайомство з загадковим свiтом нашої далекої срiблястої сусiдки Венери... - Для чого ми залишаємо нашу Землю, навiщо посилає нас Батькiвщина в безмежнi простори Космосу? Перед нашою експедицiєю поставлено багато важливих i вiдповiдальних наукових завдань. Не- має потреби та й можливостi перелiчувати їх всi. Вже самий по собi вилiт у Космос першого пасажирського мiжпланетного корабля е величезною науковою подiєю. Наш астроплан являє собою цiлу лабо- раторiю з безлiччю приладiв для наукових дослiджень у свiтовому просторi. Що ж ми будемо дослiджувати, вивчати, спитаєте ви. Я вiдповiм вам: все, починаючи вiд астрономiчних явищ i кiнчаючи складними фiзичними проблемами, серед яких чи не найголовнiшою є перевiрка за умов Космосу iснуючих гiпотез про природу та поход- ження космiчного промiння. Це - в мiжпланетному просторi. А на самiй Венерi? Певна рiч, у першу чергу - природу i, як ми сподiваємося, найцiкавiше життя на цiй все ще загадковiй для нас молодiй планетi, яка вiчно ховає своє обличчя пiд покровом густої хмарної атмосфери. Як бачите, наукових завдань у нас дуже багато. Але серед них є одне, яке має, крiм усього iншого, ще й дуже важливий практич- ний характер. Вирiшення його допоможе нам покiнчити з без- ви знаєте, корозiєю називається руйнування металу пiд рiзними фiзико-хiмiчними впливами. Iржа на залiзi, зелений окис на мiдi, матове нашарування на алюмiнiї - все це корозiя. Це невловимий всюдисущий злодiй, який краде у нас неймовiрну кiлькiсть металiв. Людство щороку втрачає вiд корозiї близько ЗО мiльйонiв тонн рiзних металiв. Ми боремося, звичайно, з корозiєю, ми винаходимо рiзнi тривкi сплави металiв,- з нiкелем, хромом, молiбденом, ва- надiєм та iншими домiшками. Але всього цього надто мало. Всюдису- щий злодiй продовжує красти мiльйони тонн металу з нашого госпо- дарства, вiн пiдстерiгає нас усюди. I ми хочемо остаточно i на- завжди перемогти його. Як? Академiк Риндiн уважно подивився на притихлий зал. - Згадаємо вiдому перiодичну таблицю елементiв великого росiйського хiмiка Дмитра Iвановича Менделєєва, iм'ям якого пи- шається наш народ, як красою i славою росiйської науки. I, зга- давши перiодичну систему Менделєєва, ви одразу помiтите, що вона закiнчується в її теперiшньому виглядi на елементi номер сто один, так званому менделевiї.* Нагадаю вам, що вiдносно зовсiм недавно, ще в серединi нашого сторiччя, таблиця Менделєєва була значно коротшою, вона закiнчувалася на елементi номер дев'яносто два, на уранi. Так, так, саме уран був у таблицi останнiм елемен- том, який вченi до того часу спромоглися вiдкрити i знайти в корi нашої Землi, у виглядi хiмiчних сполук з iншими елементами. Але пiсля того наука просунулася вперед широкими i переможними крока- |
|
|