"Володимир Винниченко. Miж двох сил (Укр.)" - читать интересную книгу автора

мiж собою? Обижав тебе? Чи як?
СОФIЯ. Е, мамо, довго говорить, а мало слухать. Колись розкажу. А тепер
я б все ж таки вмилася.
ГЛИКЕРIЯ ХВЕД. Та зараз, зараз. Ото справдi! Та ходiм, ходiм! Христю,
ти б помогла!
СОФIЯ. Тiльки от що. Тут до мене зараз ма║ прийти один чоловiк. Я йому
з вокзалу телефонувала. Дуже важна справа. Доручення з Петрограда. Так де
менi його прийняти?
СЛIПЧЕНКО. У нас, дочко, оця хата за все. Ти ж сама зна║ш.
Пролетарi!...
СОФIЯ. I чудесно... (Дзвiнок.) О, це нiби якраз хтось дзвонить?
Арсене, ану, подивись. Як до мене, то веди сюди. А вас усiх я вже
попрохаю... (З посмiшкою показу║ рукою на дверi.)

АРСЕН. (Швидко виходить.)
ГЛИКЕРIЯ ХВЕД. Та, може б, умилася все ж таки?

СОФIЯ. Нi, як вiн, то вже потiм. Це хвилин п'ять, не бiльше. Одчеплюсь
та й буду вже вiльна.
АРСЕН. (Входячи.) До тебе, Софi║.

СОФIЯ. Ага... То проси, будь ласка.


Всi виходять налiво. Арсен направо.
Входять Грiнберг i С║мяннiков. Грiнберг в салдацькiй одежi, голений,
кучерявий, лiт 28. Трима║ться вiльно. Самовпевнено, трошки гаркавить.
Стара║ться буть англiйцем. С║мяннiков - в косоворотцi й пiджаку, з
борiдкою, незграбний, трохи згорблений, вигляд суто iнтелiгентський.

СОФIЯ. Доброго здоров'я. (До Грiнберга.) Вибачайте: ви хто? Товариш
Грiнберг?
ГРIНБЕРГ. Да, я Грiнберг.
СОФIЯ. Дуже при║мно. А ви, товаришу?

СкМЯННIКОВ. Моя фамiлiя - С║мяннiков.

СОФIЯ. Чула й про вас. Сiдайте, будь ласка. Сподiваюсь, ви балака║те
по-укра┐нськи? Попереджаю: я нi слова по-руськи не скажу. Я тiльки що
при┐хала i так скучила за сво║ю мовою, що...

ГРIНБЕРГ. К сожалению, товарищ Семянников не говорит по-украински...
СОФIЯ. Але ж ви балака║те? Товариш Сергi║нко казав менi у Петроградi,
що ви чудесно говорите по-укра┐нськи.
ГРIНБЕРГ. Да, я изъясняюсь свободно. Я, можно сказать, влюблен в этот
прекрасный, богатый язык. Коли ви не дуже будете смiятися з мене за мою
вимову, то я з великою при║мнiстю. Я ж сам укра┐нець, родився й вирiс на
Укра┐нi.
СкМЯННIКОВ. А меня уж вы того... уж извините, я понимать то немножко
понимаю, а говорить... (Розводить руками й посмiха║ться.)