"Iван Нечуй-Левицький. Двi московки (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Летять галочки
У три рядочки,
А зозуля попереду.
Усi галочки
По лузi сiли,
А зозуля на калинi.
Усi галочки
Защебетали,

А зозуля закувала.
Бiжать дружечки
У три рядочки,
А Ганнуся попереду.
Усi дружечки
По лавках сiли,
А Ганнуся на посадi.
Усi дружечки
Та й заспiвали,
А Ганнуся заплакала.
Чого ж ти плачеш,
Гiрко рида║ш?
Чи доленьки не ма║ш?
I заплакала гiрко, тiльки не Ганнуся, а Марина, так i залилась, так i
вмилась сльозами i закрила очi рукавом.
А молодицi шепчуть:
- Плаче, бо замiж хоче, та нiхто не свата║! А нiхто бiльше не винен, як
стара мати! Таки розпустила дочку ще змалечку.
Минуло зо два роки пiсля Василевого весiлля, а яка велика змiна стала
на Хомишинiй оселi! Хто бачив той грунт тодi, як Хомиха, на порозi сидячи,
виглядала свого сина, той й зроду не пiзнав би його теперечки! Де колись
був перелаз через старий тин, тепер там стояли новi тесовi ворота. Огорожа
кругом нова, висока, хазяйська. Стара Хомишина хатина притулилась позад
новiсiнько┐ бiлесенько┐ хатки, неначе сховалась, гуляючи в пiжмурки:
Василь переробив ┐┐ на кiмнату. На подвiр'┐ стояла нова повiтка, нова
невеличка комора. В зелений огород, в веселий садочок дивилася бiла хата,
як трьома очима, трьома блискучими новими вiкнами з червоними,
помальованими рамами. Пiд вiкнами насадила Ганна бузку, любистку, пiвникiв
та пiвонi┐. Од причiлка цвiв кущ пансько┐ рожi, цвiли всякi квiтки: й
гвоздики, й чорнобривцi, й царська борiдка, й крученi паничi.

Василь не лiнувався, хазяйнував, i Ганна не любила празникувати в
будень; вона знала, що Василь був бiдний, знала вона, що й сама привезла
од матерi порожню скриню. Про те нагадала ┐й свекруха. Дуже добра була в
Ганни свекруха, але таки раз, жартуючи, нагадала, що Ганна привезла з дому
дуже легку скриню.

Настане, було, осiнь i зима. Василь з Ганною стають на роботу в
сахарнi. А сахарня була недалечке од села на ставку.
Цiлий день, було, вони працюють в сахарнi, а пiсля вечiрньо┐ змiни
йдуть додому. А стара мати всьому порядок да║ в хатi: i прибере, й