"Евгений Наумов. Чарiвна круговерть (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Тодi вiн спустив праву ногу. I знову тихо.
Вiн злiз зовсiм i ступив до дверей. Пролунало верескливе
р-р-рипiння! То зарипiла пiдлога.
З сусiднього лiжка пiдвелася голiвка цiкавої Варвари, i в
Малька-Ванька уп'ялися великi очi.
Дiвчинка була такою цiкавою, що навiть спала сторожко, боячись
прогавити щось незвичайне.
Коли пролунало рипiння, Варя прокинулась i побачила, що бiля
дверей чарiвної кiмнати стоїть Малько-Ванько й простягає руку до
ключа. Озирнувшись, вiн вiдразу ж вiдсахнувся.
Та було пiзно: цiкава Варвара скочила з лiжка.
Малько-Ванько заступив собою ключ i замахав на неї руками:
- Тс-сс-сс! Тихiше! - сичав вiн i насторожено позирав довкола. На
його щастя, нiхто бiльше не прокинувся - усi мiцно спали.
- Ти чого? - теж пошепки спитала Варя. - Ти навiщо?
Вона хотiла запитати: "Ти чого встав? Ти навiщо йдеш до чарiвної
кiмнати?", та спросоння не могла вимовити все. Проте Малько-Ванько
дуже добре зрозумiв її.
- Я нiчого, - забурмотiв вiн. - Це я хочу... води напитись.
Але обманути цiкаву Варвару було не так просто! Тим бiльше, що
вона вже прокинулась.
- А вода в коридорi! - проспiвала вона глузливо i спробувала
зазирнути за спину Малька-Ванька. - Там ключ, у дверях, так? Я бачила,
бачила!
- Забирайся геть! - нагримав вiн на Варю. - Немає чого тобi тут
робити. Йди спати...
- Не пiду! - затялася Варя.
- Пiдеш! - Малько-Ванько штовхнув її.
- Сам iди!
- Ну ось, я тобi зараз... - почав вiн рiшуче. Та Варя наблизилась
до нього, витрiщила очi й пiдкреслено прошепотiла:
- Я ось як заверещу!
Малько-Ванько зацiпенiв. Коли Варя вищала, навiть Яквас тiкав i
ховався у своєму кублi. У дитсадку зчинялася тривога, всi - малi та
старi - поспiшали Варi на допомогу.
Ось i зараз вона звично наморщила носика й трохи вiдкрила рота.
А що як справдi завищить?
Дiти схопляться...
Прокинеться Олеся Василiвна!
- Нi, нi! Ти тiльки смирною будь, - хлопчик схопив Варю за руку.
- Буду смирною, якщо вiзьмеш i мене з собою, - швидко пообiцяла
Варя.
Ну що ти з нею вдiєш?
Взагалi Малько-Ванько i Варя частенько гралися разом, дiлились
ласощами, їх навiть мали за друзiв, якщо можна назвати друзями
дiвчинку й хлопчика, у яких такi рiзнi вподобання. Коли Варя шила
платтячко для своєї ляльки Катрусi, Малько-Ванько майстрував
автомашину. А коли Малько-Ванько лiз на шовковицю, Варя тягла його до
басейну. Та все ж вони доходили спiльної думки i тодi разом лiзли на
шовковицю або хлюпалися у теплiй водi басейну.