"Богдан Лепкий. Мазепа (Укр.)" - читать интересную книгу автора

"Але тут бiльше, як скрiзь. Щось вони нiби зачувають сво┐м носом, та на
слiд попасти не можуть. На всякий спосiб, стереженого Бог стереже".
Обидва привикали до сумеркiв i при блисках лампади слiдкували за грою
сво┐х облич.
"Були?" - спитав нараз гетьман коротко свого несподiваного гостя.
"Був",- вiдповiв ║зу┐т Залевський.
"У Саксонi┐?"
"У його милостi короля Станiслава".
"I як вас приняв гех Stanislaus?"
"Над усяке сподiвання гарно. Людина вiн образована, iдейна, чоловiк,
можна сказати, iдеальний. Про милiсть вашу висказувався з великою пошаною,
здоровити велiв".
"Спасибi. А дiло?"
"Дiло не легка рiч".
"Не легка?"
"Так, бо милiсть ваша дуже багато жадають".
"Я багато жадаю? Отець ректор жарту║ собi. Не жадаю бiльше, нiж менi
належиться. Годi з одно┐ бiди в другу лiзти, з ярма в шлию, з-пiд кнута
пiд канчук. Подумайте! Коли б я тепер вiддав Правобережну Укра┐ну, пiсля
того, як вона довго борикалася за свою незалежнiсть i як я деякi ┐┐
частини вже таки дещо до ладу довiв i загосподарював, так це був би новий
козир у руках мо┐х ворогiв проти мене. Сказали би. Мазепа половину Укра┐ни
запродав. СIага расtа claros faciunt amicos. Тут Укра┐на, а там Польща,
тiльки тодi можуть вони бути для себе добрими сусiдами й союзниками. А
поки Польща сяга║ рукою по Чорне море, поти вона необачно вiдбива║ться вiд
Балтiйського. Одне втратить, а другого не здобуде. В боротьбi з
укра┐нським степом вона обезсилиться до краю, не опану║ сво║┐ внутрiшньо┐
анархi┐ i скiнчиться тим, що Москва i ┐х, i нас проковтне в свiй
ненасичений шлунок".
"Але те саме, що сказали б укра┐нцi про вашу милiсть, коли б ваша
милiсть вiддали Правобережжя, скажуть поляки про короля Станiслава, якщо
вiн згодиться його вам вiдступити".
"Раrdоп! В тiм ║ велика рiзниця".

"Яка?"
"Загарбане вiддати, а сво║ прогайнувати,- це не все одно. До того його
милiсть король Станiслав, кiнчаючи давню польсько-укра┐нську ворожнечу,
покладе пiдвалини пiд новий устрiй Схiдно┐ квропи. Помиренi колишнi вороги
з'║диняться i спiльними силами вiдпиратимуть грiзного ворога вiд сво┐х
границь. Як нi, то, як кажу, вiн i нас, i вас поневолить, одних i других
зробить сво┐ми холопами й рабами. Цар Петро це символ ново┐ Росi┐, котра
зi сво┐х болот i снiгiв виступа║ на широку ║вропейську видiвню, щоб на нiй
вiдiграти великодержавну, iмперiалiстичну роль. Балтiйське i Чорне море,
Карлати й Царгород - це тi границi, до котрих вона пiде по наших трупах.
Король Станiслав, як людина розумна й далекоглядна, як чоловiк образований
i розумiючий iсторiю, мусить послухати голосу розуму, а не крику
короленят, котрi поза границями сво┐х власних ма║ткiв границь i добра Речi
Посполито┐ не бачать".
"Не легка рiч робити щось проти волi панiв i вельмож польських".
"Треба робити те, що iнтерес державний велить. Кожний пануючий