"Джеймс Крюс. Флорентiна (укр.)" - читать интересную книгу автора

"Даруйте, будь ласка", - i гайда за рiг ресторану, наче її вiтром несе.
- Що з нею? - питає тато.
- Пропала одна голубка, - вiдповiдає мама. - Мабуть, Аннегрета.
- Нi, - заперечує тато. - Маргарета, бо в Аннегрети на голiвцi чубчик.
А та, що з чубчиком, тут.
- А й правда, - мовить мама. - Аннегрета тут. Отож, загубилась
Маргарета.
Батьки замовкають. Тато дивиться вдаль на рiчку.
- Про що ти думаєш? - питає його дружина.
- Думаю, що поганих батькiв називають гавами.
- Бо гави залишають своїх дiтей у гнiздах, - мовить мама.
- Неправда, - заперечує тато. - Жодна гава не покине своє маля, доки
навчить його лiтати. Я це напевне знаю, бо кiлька рокiв тому знiмав фiльм
про гав.
- Але є казка про двох гав, якi покинули своїх дiтей, - стоїть на
своєму мама Флорентiни.
- То ж казка та й годi! -вигукує тато. - Таких казок скiльки завгодно!
А насправдi гави чудовi батьки.
Тiєї митi з-за ресторану вигулькує Флорентiна з Маргаретою в руцi.
Йдучи проз жiнку, в якої вона збила була капелюшок, дiвчинка робить
реверанс.
Жiнка усмiхається й питає:
- А це твiй голуб?
- Обидва мої, - вiдповiдає Флорентiна. - Я щодня їх виводжу на
прогулянку. Та iнодi вони тiкають. За ними треба добре наглядати. Вони як
дiти.
- Твоя правда, - згоджується жiнка. - За дiтьми треба наглядати.
Оцим розумним зауваженням незнайомої жiнки нам би, власне, й хотiлося
закiнчити роздiл, але годиться ще згадати, що батьки Флорентiни на
зворотному шляху в червонiй машинi знов завели мову про тих гав. Крiм того,
треба згадати, що Флорентiна пильненько дослухається до тiєї розмови, i
незабаром її зiбрання творiв поповнюється ще одним вiршем. Ось таким:

ПIСНЯ ПРО БАТЬКIВ-ГАВ

У родинi
у пташинiй
усього бува.
Мама Гава без угаву
їжу добува.
Тато Гава
не роззява:
проганя котяр.
Ше й гукає,
ще й лякає:
кар-кар-кар, кар-кар!
Гавеняток
мама й тато
вмiють берегти.
Тож гурточком