"Иван Котляревский. Москаль-чарiвник (Укр.)" - читать интересную книгу автора

не вмiю.
Михайло (п'║)._ Вона, вона. Це у мене клад - не жiнка!
Солдат_. Ты счастлив, хозяин: жена у тебя хороша и наливка недурна
(налива║)._ За здоровье чернобровой Татьяны. (П'║)._
Михайло_. Здорова, моя рибко, перепiлко! (П'║)._
Тетяна (налива║)._ Спасибi! За здоров'я москаля-чарiвника!.. (Пригубила
й оддала чоловiковi)._
Михайло_. Здоровi були, мосьпане-чарiвник!
Солдат (наливши)._ Благодарствуйте, завидная парочка! (П'║)._
Михайло_. Що вже моя Тетяна, то (п'║)_ чорнобрива, кохана. (Спiва║)._
З того часу, як женився,
Я нiколи не журився,
Ой, чук, Тетяна,
Чорнобрива, кохана!
За Тетяну сто кiп дав,
Бо Тетяну сподобав.
Ой, чук...
За Марусю п'ятака,
Бо Маруся не така.
Ой, чук...
Я веселий i здоров
Вiд Тетяниних бров...

Ой, чук...
Як Тетина засмi║ться,
В душi радiсть одда║ться.
Ой, чук, Тетяна,
Чорнобрива, кохана!
Солдат_. Ай, хозяин! Да ты, брат, хват!
Тетяна_. А ти думав, що у мене чоловiк абиякий?..Не бiйсь, себе не
видасть. (Спiва║)._
Будь у мене мужичок з кулачок,
А я таки мужикова жiнка...
Я за його захилюсь, захилюсь,
Та нiкого не боюсь, не боюсь.
Ой, до мене губерець пiдсипавсь
I любовi добивавсь, добивавсь.
Я губерця любити не стала, -
Його трясця напала, напала.

"Молодице, чия ти, чия ти?
Пусти мене до хати, до хати".
"Пiди к чорту, убирайсь, убирайсь,
Коло ворiт не шатайсь, не шатайсь!"
Михайло_. Воно так, вашецi проше: сучка санчата замчала; у нас ремiнця
за личко не вимiня║ш.
Тетяна_. От тепер час уже спати лягати
Солдат_. А я поразмялся так, что сон прошел. Хотите ли, хозяева, я вас
потешу?
Михайло_. Потiш... та чим же i як?