"Iван Кочерга. Свiччине весiлля (Укр.)" - читать интересную книгу автора Тьху!
(Сiда║ й п'║). Не хочу з дурнями... Входить Козека. К о зе к а Вельможний пане! Прийшов купець вiрменський, б'║ чолом. В о ║ в о д а Купець вiрменський? А, це, мабуть, той, В якого ми два вози одiбрали, Що поламались з крамом на горi. К о з е к а Так, пане, вiн. В о ║ в о д а Ну, що ж, нехай увiйде. Послуха║м, як вiн почне циганить Та викупу нам всiм пропонувать. Ко з е к а То вже й принiс. В о ║ в о д а Ага! Поклич. К о з е к а (розчиня║ дверi). Увiходить вiрменський купець iз слугою, що держить якийсь сувiй та пакунки. Одразу почина║ лементувати. К у п е ц ь Вельможний, найяснiший во║водо! Нечуване нещастя! Два вози! Великi два вози! З верхом обидва! Камха 1 золототкана! Алтабас! Мосульський шовк! Алмази! Перли! Ва! Зламалися на цих горах жахливих. То ┐х тепер у мене одняли. Обидва вози. Та за вiщо ж це? При чому ж я? Мо┐ хiба це гори? То ж ки┐вськi. 1 Камха - коштовна китайська тканина. В о ║ в о д а Отож-то i воно, Що ки┐вськi. А ти хiба не знав, Як шахра┐в цi гори стережуть? Вози зламались? А навiщо ж ┐х Ти накладав чотири на один? |
|
|