"Iван Кочерга. Свiччине весiлля (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Тьху!
(Сiда║ й п'║).
Не хочу з дурнями...

Входить Козека.
К о зе к а
Вельможний пане!
Прийшов купець вiрменський, б'║ чолом.
В о ║ в о д а
Купець вiрменський? А, це, мабуть, той,
В якого ми два вози одiбрали,
Що поламались з крамом на горi.
К о з е к а
Так, пане, вiн.
В о ║ в о д а
Ну, що ж, нехай увiйде.

Послуха║м, як вiн почне циганить
Та викупу нам всiм пропонувать.
Ко з е к а
То вже й принiс.
В о ║ в о д а
Ага! Поклич.
К о з е к а
(розчиня║ дверi).
Iди!

Увiходить вiрменський купець iз слугою, що держить якийсь сувiй та
пакунки. Одразу почина║ лементувати.

К у п е ц ь
Вельможний, найяснiший во║водо!
Нечуване нещастя! Два вози!
Великi два вози! З верхом обидва!
Камха 1 золототкана! Алтабас!
Мосульський шовк! Алмази! Перли! Ва!
Зламалися на цих горах жахливих.
То ┐х тепер у мене одняли.
Обидва вози. Та за вiщо ж це?
При чому ж я? Мо┐ хiба це гори?
То ж ки┐вськi.

1 Камха - коштовна китайська тканина.

В о ║ в о д а
Отож-то i воно,
Що ки┐вськi. А ти хiба не знав,
Як шахра┐в цi гори стережуть?
Вози зламались? А навiщо ж ┐х
Ти накладав чотири на один?