"Iван Кочерга. Свiччине весiлля (Укр.)" - читать интересную книгу автора Шукай тепер, ┐┐ живцем ти спалиш,
Бо я ┐┐ в палацi там замкнув. С в i ч к а Диявол! Брешеш! О л ь ш а н с ь к и й Ха-ха-ха! Спiзнився. Даремно ти шука║ш молоду - За тебе я вiнок ┐┐ розвив. С в i ч к а Так подавись цим наклепом пекельним! (Убива║ його). п┐ вiнка хоч би й торкнувся ти, А чистоти його не запляму║ш. То де ж вона?.. Шукать ┐┐ мерщiй. (Порива║ться лiворуч). Але в цю мить Чiп, Капуста та iншi вносять на ношах непритомну Меланку. Лiва рука безживно звисла, праву вона притисла до грудей i держить в нiй свiчку й наказ. Шлюбний ┐┐ убiр подертий i заплямований, коси розпущенi й звислi, на лицi кров. С в i ч к а Меласю, люба! Ластiвко сердешна! кдина, люба! Вона в кровi! Ношi становлять посерединi кону. Ч i п Ми скрiзь ┐┐ шукали, Палац горiв... Замкнув ┐┐ той кат... I вже з пожежi ледве врятували - Та, мабуть, пiзно. Сволоком якимсь По головi небогу зачепило. С в i ч к а Нi, нi, брехня! Не вiрю, щоб ┐┐... Не вiрю, щоб ┐┐ я не побачив I голосу голубки не почув. О, подивись, о, подивись, благаю. (Цiлу║ ┐┐ руки). Твiй милий тут... за кого стiльки мук Ти, дiвчино нещасна, прийняла... Води, мерщiй! Несiть води мерщiй! К а п у с т а Дивись... дивись, неначе ворухнулась. Меланка розплющу║ очi. С в i ч к а |
|
|