"Iван Кочерга. Свiччине весiлля (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Шукай тепер, ┐┐ живцем ти спалиш,
Бо я ┐┐ в палацi там замкнув.
С в i ч к а
Диявол! Брешеш!
О л ь ш а н с ь к и й
Ха-ха-ха! Спiзнився.

Даремно ти шука║ш молоду -
За тебе я вiнок ┐┐ розвив.
С в i ч к а

Так подавись цим наклепом пекельним!
(Убива║ його).
п┐ вiнка хоч би й торкнувся ти,
А чистоти його не запляму║ш.
То де ж вона?.. Шукать ┐┐ мерщiй.
(Порива║ться лiворуч).

Але в цю мить Чiп, Капуста та iншi вносять на ношах непритомну Меланку.
Лiва рука безживно звисла, праву вона притисла до грудей i держить в нiй
свiчку й наказ. Шлюбний ┐┐ убiр подертий i заплямований, коси розпущенi й
звислi, на лицi кров.

С в i ч к а
Меласю, люба! Ластiвко сердешна!
Сюди мерщiй! Де ви ┐┐... Де ви ┐┐ знайшли?
кдина, люба! Вона в кровi!
Ношi становлять посерединi кону.
Ч i п
Ми скрiзь ┐┐ шукали,

Палац горiв... Замкнув ┐┐ той кат...
I вже з пожежi ледве врятували -
Та, мабуть, пiзно. Сволоком якимсь
По головi небогу зачепило.
С в i ч к а
Нi, нi, брехня! Не вiрю, щоб ┐┐...
Не вiрю, щоб ┐┐ я не побачив
I голосу голубки не почув.
О, подивись, о, подивись, благаю.
(Цiлу║ ┐┐ руки).
Твiй милий тут... за кого стiльки мук
Ти, дiвчино нещасна, прийняла...
Води, мерщiй! Несiть води мерщiй!
К а п у с т а
Дивись... дивись, неначе ворухнулась.

Меланка розплющу║ очi.

С в i ч к а