"Iван Кочерга. Алмазне жорно (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Пшепюрковський виходить, весь червоний.

Д у б р о в с ь к и й. Прокiп Скряга, що ма║ш сказати в останньому
словi?
С к р я г а. Не вмiю я говорити, пане суддя, i шкода, що нiколи нема║ в
мене того, що менi в той час потрiбно, пiвтора лиха. Якби була в мене в
корчмi шабля, то не бачили б ви мене тут, вельможний пане, а коли б тут у
мене була бандура, то заспiвав би я вам про Хмельницького або Перебийноса,
що засiяли Укра┐ну лядськими костями. Але не спiвати менi бiльше на цьому
свiтi,- тiльки не загине наша пiсня - ще заспiва║ ┐┐ вiльний народ
укра┐нський.
Д у б р о в с ь к и й. Пане возний, одведiть злочинцiв i введiть
Лук'яна Iлька.

Вартовi виводять Скрягу i Шенчика в середнi дверi i зараз же вводять
Iлька, що становиться на мiсцi пiдсудних.

Д у б р о в с ь к и й. Лук'ян Iлько, чи продовжу║ш ти стверджувати, що
цього (показу║) наперстка дала тобi панночка, яку ти нiбито вирятував в
Яблунцях пiд час грабування гайдамаками замку пана Калиновича?
I л ь к о. Так, ясновельможний пане.
Д у б р о в с ь к и й. Значить, ти призна║шся, що був укупi з рiзунами,
що грабували цей замок?
I л ь к о. (помовчавши). Так, я був у цьому загонi музикою.
Д у б р о в с ь к и й. (суворо). А ти зна║ш, якi великi кривди i шкоди
вчинили гайдамаки в цьому замку? Ти зна║ш, що не тiльки все пограбували i
зруйнували - золото, перли i шати коштовнi, - але, не дбаючи про страх
божий, майже двадцять чоловiка забили i на смерть замордували, шляхетних
жiнок згвалтували. Важко ж повiрити, що ти вийшов з чистими руками з цього
кривавого пекла.
I л ь к о. Я був музикою, вельможний пане, а коли б хотiв убивати або
гвалтувати, то не вирятував би од товаришiв тi║┐ панночки.
Д у б р о в с ь к и й. I ти мiг би пiзнати цю панночку?
I л ь к о. (палко). Я пiзнав би ┐┐ серед тисячi дiвчат. Приведiть сюди
тисячу красунь i поставте ┐х рядом, я пiдiйду й одразу пiзнаю ту, що дала
менi наперсток тi║┐ незабутньо┐ ночi.
Д у б р о в с ь к и й. Це ще не доказ: ти мiг ┐┐ бачити там, коли
хто-небудь iнший рятував ┐┐ вiд гайдамакiв - шляхетний рицар, а не рiзун,
як ти. Чи зна║ш ти, як ┐┐ iм'я?
I л ь к о. Так, знаю. Гельця. Але хто вона i якого роду - не знаю, та й
не думав про це, коли нiс ┐┐, тремтячу й непритомну, при свiтлi пожежi
серед руйнування й крику.
Д у б р о в с ь к и й. Пане возний, одведiть його поки в кордегардiю.
(Iлька виводять у середнi дверi). Попросiть графиню Брагiнську.

IV

У залi напружена увага.

Возний iде в дверi праворуч, i через хвилину входить графиня