"Адрiан Кащенко. Оповiдання про славне Biйсько Запорозьке Низове" - читать интересную книгу автора

Адрiан Кащенко.

Оповiдання про славне Вiйсько Запорозьке Низове


------------------------------------------------------------------------
Оригинал этого текста расположен в "Сетевой библиотеке украинской литературы"
OCR: Евгений Васильев
Для украинских литер использованы обозначения:
к, ║ - "э оборотное" большое и маленькое (коды AAh,BAh)
п, ┐ - "i с двумя точками" большое и маленькое (коды AFh,BFh)
I,i (укр) = I,i (лат)
------------------------------------------------------------------------


** ПРО ПОЧАТОК КОЗАЧЧИНИ ТА БОРОТЬБУ пп
З ТАТАРАМИ Й ТУРКАМИ (1483-1590 РОКИ) **


ДАВНИНА УКРАпНИ

Не до ладу було б розпочинати оповiдання про запорожцiв, не згадавши,
бодай коротенько, часи давнього життя Укра┐ни, бо козаки були дiтьми
укра┐нського народу й завжди дбали про рiдний край, захищали його вiд
ворогiв та обстоювали сво┐ права й волю.
Всi землi понад великими рiчками - Днiпром, Бугом, Днiстром та Сяном -
з давнiх-давен залюднювали схiднослов'янськi племена. Вони жили окремими
громадами, й ними правили вiльнi ради громадян, що обирали собi на вiчах
князiв.
На пiвнiч та на схiд од слов'ян селилися фiнськi племена, з яких
найбiльшi осiли на берегах Оки та Волги - мордва й черемиси.
Колись, у давнi часи, слов'янське населення жило на просторах од Тиси,
яка впада║ в Дунай, лише до Днiпра, так що надднiпрянськi землi лежали на
краю цих володiнь, i через те вони були прозванi Укра┐ною. Але з часом
слов'яни стали селитися й на фiнському теренi: по рiчцi Двiнi, на озерах
Чудському й Iльменi, по рiчках Волзi й Оцi, й там стали вони складати сво┐
громади й князiвства. Десь iз початку Х сторiччя, пiсля народження Iсуса
Христа, за часiв князювання в Ки║вi Олега, гору над усiма
схiднослов'янськими племенами взяли поляни, якi жили на правому боцi
середнього Днiпра й мали сво┐м осередком город Ки┐в. ┐хня земля споконвiку
звалася Руссю, i ця назва, разом iз поширенням влади ки┐вських князiв,
перейшла й на всi слов'янськi племена, якi скорилися полянам.
За часiв Володимира поляни, з волi цього князя, року 988-го пристали до
грецько┐ православно┐ вiри, а згодом християнство визнали й iншi
схiднослов'янськi племена. З прийняттям православ'я слов'яни набули
письменнiсть i стали потроху створювати свою власну культуру.
Той же князь Володимир об'║днав усi слов'яно-руськi племена в одну
велику Руську державу, яка простяглася вiд Тиси за Карпатськими горами до
рiчки Дону й Азовського моря та вiд Бiлого до Чорного моря. Але та ║днiсть
тривала недовго. Безмежнi обшири, що ┐х посiли слов'яно-руськi племена, та