"Юрiй Дмитрович Ячейкiн. Пiрамiда (укр)" - читать интересную книгу автора

вразило, що при всiй примхливостi i фантастичностi давньоєгипетської
архiтектури пiрамiди, гробницi фараонiв, мають точну форму геометричних
фiгур. Менi здавалося, що ця не пишна, а дуже скромна форма була викликана
якимись дуже важливими причинами, ще невiдомими науцi. Але тодi це було
тiльки припущення. Випадкове знайомство з проблемами сучасного
ракетобудування навело мене на думку, яку й покладено в основу гiпотези...
Микола вiдчув, як нестерпно червонiє. Обличчя палало. Без сумнiву,
професор Бородай не розпинався б так перед кiношниками. Микола нервово почав
шукати кнопку, що вiдпускає пружину козирка. Та в цю мить хтось обережно
доторкнувся до його руки. Це був той самий хлопчина, що так несподiвано i
своєрiдно пiдтримав його гiпотезу.
- Дядечко Миколо, - заблагав вiн, - а ви розкажiть, як вони
прилетiли... Люди з космосу!..
"Я справдi поводжуся, мов дитина! - вже сердито подумав Микола. - Ну,
що тут дивного: одна людина висунула незвичну iдею - iншi зацiкавилися нею.
А цей юний єгиптолог, безперечно, всiм своїм друзям розповiсть, що летiв iз
"справжнiм ученим".
- Колего, - вже розважливо мовив вiн, - я б тобi не тiльки розповiв, а
й показав би, як це вiдбулося. Саме сьогоднi є така можливiсть.
- Тату! - смикнув хлопець батька.
Вусань запитливо подивився на Миколу.
- Запевняю вас, буде дуже цiкаво, - заспокоїв його вчений. - I часу це
забере небагато. Ви, певно, чули про роботи Сергiя Ткачука...
- Згода! - сказав вусань.
- От i чудово. А тепер познайомимося, - i з iнтонацiями професора
Бородая вiн звернувся до наймолодшого пасажира: - Мiй юний друже, сьогоднi
ми влаштуємо великий вечiр запитань i вiдповiдей. А поки що заповнимо анкету
знайомства. Як тебе звуть?
- Володя!
Лайнер помiтно знижувався, гасячи швидкiсть. Пiд крилами розкинулись
неозорi простори кримського степу.
- Через п'ять хвилин - посадка! - оголосила гарненька стюардеса. -
Прошу пристiбнутися до крiсел.


Роздiл 2. ГОСПОДАРСТВО СЕРГIЯ ТКАЧУКА

Iм'я Сергiя Ткачука теж було добре вiдоме не тiльки серед учених.
Спочатку його iм'я з'явилося на циркових афiшах поряд з iменами гiпнотизерiв
i вiдгадувачiв думок. Сергiй був конструктором, гiпнотизери - виконавцями.
Але тепер вони вже не заворожували своїх партнерiв пронизливими чорними
очима, з винаходом Сергiя потреба у цьому вiдпала.
Сеанси гiпнотизерiв перетворилися на найпопулярнiшi видовища. Рiч у
тому, що Сергiїв апарат так впливав на певнi центри кори головного мозку, що
частково знiмав процеси гальмування. Людина вже не соромилася своїх
здiбностей, коли навiть уперше виходила на сцену, її не лякала величезна
аудиторiя глядачiв. Якщо людина вмiла спiвати - вона спiвала. Якщо любила
розповiдати веселi iсторiї - розповiдала.
А коли iнтерес до цих незвичайних концертiв трохи пiдупав, на екрани
вийшов документальний фiльм, який знову примусив всiх згадати про Ткачука.