"квген Гуцало. Голодомор (Укр.)" - читать интересную книгу автора

квген Гуцало.

Голодомор


------------------------------------------------------------------------
Оригинал этого текста расположен в "Сетевой библиотеке украинской литературы"
OCR: Евгений Васильев
Для украинских литер использованы обозначения:
к, ║ - "э оборотное" большое и маленькое (коды AAh,BAh)
п, ┐ - "i с двумя точками" большое и маленькое (коды AFh,BFh)
I,i (укр) = I,i (лат)
------------------------------------------------------------------------



Мене ще й на свiтi не було тодi, а я навiч бачу дядька Павла
Трохимовича Музику. Невисокий, покручений, наче корч, i руки в нього, мов
корчi, й голова в нього, мов корч. Запалi, завжди в пеленi сльозовиння очi
скидаються на двох переляканих павучкiв, якi сновигають i сновигають, нiяк
не сховаються в шпарках.
Досвiток, золотi зорi вишито на сiрому полотнi неба. Пахне росою з
лопухiв, бузини та полину, й зрiдка озиваються веснянi пташки у сво┐
дзвiнкi сопiлочки. Але в селi не менша║ досвiтнього смутку вiд ┐хньо┐ гри.
Село сонне й тихе, як пiсля макiвки.
Дядько Павло Музика йде в церкву.
Церква сто┐ть на високому горбi коло ставу, що дрiма║ темною голубою
водою в густих верболозах.
Цього погiдного недiльного дня в церкву не йде нiхто, бо там з минуло┐
осенi не правиться служба божа. Не правиться з тих пiр, як пропав ┐хнiй
сiльський батюшка. Ось сьогоднi був, бачили його сусiди, а па ранок не
стало, наче вознiсся на небо. I начебто нiяка чорна машина по батюшку не
при┐жджала, й начебто нiхто нiкуди не забирав батюшку. А ще через день
опiвночi згорiла його хата пiд гонтом. Згорiла, як свiчка. I начебто нiхто
не запалював, а сама спалахнула. й нiхто не кинувся на пожежу, не взявся
гасити, мовби село не бачило тi║┐ пожежi, мовби всi послiпли й оглухли. А
до ранку й жар прочах, i попiл охолов.
Дядько Павло Музика проходить мимо пожарища, на якому стримить чорна
пiч, i звивистим узвозом просту║ до церкви. Так, як ходив до церкви
завжди, бо незбагненна сила вабить i вабить. А може, сьогоднi таки
правитиметься? А може, об'явиться iнший батюшка в ┐хньому селi?..
Мене тодi й на свiтi не було, та я бачу, як Павло Музика узвозом
дiста║ться до церкви - й несподiвано торопi║: дверi вiдчинено┐
Дверi, що всю осiнь i всю зиму простояли на замку... Може, справдi
об'явився батюшка? Перехрестившись трьома пучками, Павло Музика обачно
сходить на паперть, через плече огляда║ться на село - й поволi просува║
корчувату голову в церкву.
А потiм щось його всмокту║ в церкву, й Павло Музика зника║.
Село оповите страхом: Павло Музика ходить вiд хати до хати, вiд обiйстя
до обiйстя i всiм розказу║, що якiсь злодi┐ вночi пограбували церкву.