"Марина Гримич. Варфоломi¦ва нiч (укр) " - читать интересную книгу авторабули квiтками.
Чоловiк вдихнув специфiчне провiнцiйне повiтря, i йому вiдразу стало легко i спокiйно, неначе вiн прийняв якесь дуже важливе рiшення, i в нього немов гора з плiч звалилася. В готельнiй анкетi в графi "на який термiн оселився" помешканець написав "на невизначений". Мiстечко нiяк не прореагувало на приїзд молодого чоловiка iз зовнiшнiстю командировочного. Вiн нiчим не вирiзнявся: був не високим i не низеньким, не худим i не гладким, у мiру мовчазним i в мiру балакучим, поводився часом чемно, часом нахабно - залежно вiд ситуацiї, тобто складав середнє арифметичне. За тиждень, проведений у мiстечку NN, вiн узяв собi за звичку час вiд часу прогулюватися вуличками, уважно придивляючись до всього, що вiдбувалося довкола. Мiй читач, певно, тут заперечить: у малих провiнцiйних мiстечках нiколи нiчого не вiдбувається. Але хочу вас запевнити: ви глибоко помиляєтеся. Пiд маскою провiнцiйної нудьги в маленьких провiнцiйних мiстечках киплять пристрастi голлiвудiвського масштабу; тут можна дiзнатися подробицi не менш пiкантнi, анiж у європейських нiчних клубах; мiстечко обплутане своїми внутрiшнiми iнтригами, наповнене своїми кривавими таємницями; на людей щомитi чигає смертельна небезпека. Бiльше того, все, що вiдбувається в маленьких мiстечках, має для їхнiх мешканцiв всесвiтнiй характер. Адже будь-яка подiя - чи то вибори мера, чи клiмакс директорки гiмназiї, а чи смерть улюбленого песика завiдувачки перукарнею - стосується кожного особисто, чого ви не зустрiнете у великих мiстах. А повiльний ритм життя надає певної епiчностi i значущостi всьому, що тут вiдбувається. Проте, вибачайте, мiй дорогий читачу, що ми надто захопилися лiричним тиждень вiн Цiлком освоївся з мiсцевими звичаями, якi мало чим вiдрiзнялися од типового райцентрiвського укладу. Наш герой уставав раненько - робочий день тут починався на годину ранiше вiд столичного розпорядку - i йшов на обстеження рiзних закладiв. За цей час вiн встиг побувати в багатьох стратегiчних мiсцях - на залiзницi i в "собезi", в полiклiнiцi i магазинах, на дискотецi i в мiському морзi, в музеї i навiть на кладовищi. Оминаючи поки що начальство, вiн розпитував усiх охочих до розмови про те i про ce - про цiни i заборгованостi, про мiсцеву владу i мiсцевих юродивих, про народжуванiсть позашлюбних дiтей i смертнiсть вiд нещасних випадкiв, про мiсцевi кулiнарнi рецепти i про специфiчнi хвороби, про подружнi зради i сексуальнi збочення, про кумирiв i вампiрiв i взагалi про всяку всячину. Майте на увазi, юнi розвiдники, лише з розмов про всяку всячину можна вивiдати найсокровеннiшу i найпотаємнiшу iнформацiю. В обiдню пору наш герой приходив на пошту i замовляв розмову з одним i тим же абонентом на 7 хвилин. Телефонiстцi Свєтi стало цiкаво, куди дзвонить цей командировочний з такою впертою пунктуальнiстю, i вона з'ясувала ганебним, проте досить поширеним для радянського - i для пострадянського - простору способом, а точнiше - через пiдслуховування, - що вiн розмовляє з улюбленою мамочкою, яка щоразу педантично розпитує його, чи їв вiн сьогоднi рiденьке, чи не болить у нього сьомий верхнiй зуб, чи вдягає вiн на нiч спальну шапочку, чи скучає вiн за своєю рiдною мамочкою. У свою чергу люблячий син розпитував маму, що їй сьогоднi снилося, i що може означати ЇЇ сон, i чи немає в неї нiяких лихих передчуттiв, i чи розкладала вона сьогоднi пасьянс "Наполеон", а коли так, то чи зiйшовся вiн. Пухкенька |
|
|